У вівторок, 22 листопада 2016 року у Вищій Семінарії Львівської Архідієцезії, що знаходиться у Брюховичах, Конференція Єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні провела 47 засідання Конференції. Єпископ Мар'ян Бучек поділився із нами системою праці Конференції.

Владико, скажіть, будь ласка, що таке Конференція Єпископату, коли вона утворена та яка її основна ціль?

Конференція Єпископату — це установа, що пов'язує та координує працю Римсько-Католицьких єпископів України. В Україні конференція була створена у лютому 1992 року. Першим її Головою був кардинал Мар'ян Яворський, який займав цю посаду досить довго. У понеділок та вівторок тривало 47 засідання Конфереції,  тож можна побачити, що  збирається вона досить часто. Зараз маємо два засідання на рік, але бачимо, що цього замало, тому плануємо зустрічатися частіше. Вже склалася традиція, що одразу після осіннього засідання маємо спільні реколекції із греко-католицькими єпископами

Яку структуру має Конференція Єпископату, який термін повноважень її органів?

Конференція складається із Президії та різних Комісій. Варто зазначити, що у статуті Конференції, який кілька разів змінювався,  вказано, що Головою Комісії і його Заступником, які обираються на 5 років, можуть бути лише Єпископи-Ординарії. Але вони можуть мати по дві каденції. Секретар призначається безстроково, цю посаду може обійняти священик або Єпископ-помічник, або ж і єпископ-Ординарій, як це є зараз. Я працював Секретарем  22 роки.

Найголовнішою, можна сказати, є Комісія Доктрини Віри. Її Голова - архиєпископ Мечислав Мокшицький. Вона слідкує за дотриманням чистоти віри у Церкві. Другою за важливістю я б назвав Комісію у справах співпраці Церкви та Держави. Після смерті архиєпископа Петра Мальчука нею керує Ординарій Луцький — єпископ Віталій Скомаровський. Він також займається Комісією у справах богопосвяченого життя, тобто співпрацею із різними чоловічими та жіночими Орденами та Згромадженнями, які є в Україні. Важливість Комісії у справах співпраці Церкви і Держави у тому, що сьогодні, коли відбуваються постійні зміни у законодавстві, що торкаються діяльності Церкви, треба мати добрих юристів, які б тримали руку на пульсі та слідкували за цими змінами. На жаль, сьогодні ми їх не маємо. Також Церква має брати участь у підготовці та обговоренні законопроектів, що стосуються державотворення, майна,  родини.  Нещодавно вийшов новий закон, згідно із яким потрібно перереєструвати статути всіх церковних організацій, не лише парафій, але й дієцезій, семінарій, монастирів. Деякі Комісії працюють дуже плідно, як наприклад Літургічна та Харитативна ("Карітас-Спес"-ред.). Активно діє Комісія у справах екології, якою займається єпископ Антал Майнек. Він має різні міжнародні, міжконфесійні зустрічі. Найменше працює, напевно, Комісія екуменічна, яку очолюю я (сміється). Тому що маємо в Україні виняткову ситуацію: три гілки православ'я, греко-католики і величезна кількість протестантських спільнот. Жодна із великих православних Церков не хоче мати із нами контактів. Церква Московського Патріархату категорично їх уникає.  Православні Київського Патріархату чи Автокефальної Церкви більш схильні до діалогу, оскільки вони є в Західній та Центральній Україні. На Сході у більшості Московський Патріархат, тому ми не маємо там ніяких контактів. Багато працює Комісія у справах душпастирства родин, якою керує єпископ Радослав Змітровіч ОМІ. Там є напевно найбільше світських осіб та різних організацій, зокрема, рух "За гідність життя", яким опікується п.Геня Самборська із Києва. Вони дійсно можуть об'єднати і зорганізувати людей із усієї України. Так нещодавно у Києві відбувся "Марш за життя", і вже можемо побачити його плоди - був відхилений законопроект, який мав на меті ввести до законодавства поняття "ґендер" та "сексуальна орієнтація". Це є дуже важливим для нас.

Чи має Єпископат окрім внутрішніх засідань міжнародні виїзди, зустрічі із представниками інших конференцій чи із представниками інших конфесій?

За 25 років Конференція вже тричі виїздила до Риму на паломництво "Ad limina apostolorum" ("До апостольських порогів" - ред.). Закон каже, що раз у п'ять років має бути таке паломництво Єпископату, але часом ці дати пересуваються. То тому ми мали три паломництва: за Папи Святого Йоанна Павла ІІ, за Папи Бенедикта XVI та не так давно до Святішого Отця Франциска. Це  не тільки формальне відвідування Папи, а й величезний звіт про працю Церкви в Україні. Крім того, кожна дієцезія готує свій розширений звіт діяльності. До речі, окрім стандартного формуляру запитань, на які треба конкретно відповісти, єпископ може вказати всі плюси та мінуси чи проблеми, які є в дієцезії. Наша Конференція бере участь у зборах Голів європейських Конференцій Римсько-Католицьких єпископів, де обговорюються важливі теми, що стосуються функціонування Католицької Церкви у Європі. Секретарі конференцій мають окремі міжнародні зустрічі. Від України на них зазвичай їдуть декілька єпископів, із інших країн найчастіше - священики з єпископами, із Скандинавії через нестачу священиків приїздять монахині.

Всі ці зустрічі проходять у різних куточках Європи. За 2 роки я був  скрізь — від Росії до Ірландії і від Туреччини до Скандинавії. Востаннє ми обговорювали, як перебігає у наших країнах Рік Милосердя, як пройшли попередні роки Віри, а також різні питання стосовно євангелізації. Часом європейські єпископи перебувають у розпачі, тож цікавляться нашим досвідом. Ми кажемо, що потрібно робити все що і зазвичай: катехеза, проповідь, паломництва, Адорація, тісніша співпраця із парафіянами. Вони забули про все, лише св.Меса. Коли до нас на паломництва приїздять єпископи із Західної Європи і бачать таку велику кількість людей, покликань до семінарій чи до богопосвяченого життя, то розуміють, що все це реально, потрібна лише інтенсивна праця. Священики мусять працювати із молоддю, зі старшими людьми, з усіма без винятку. Якщо священик стає простим розпорядником чи наглядачем за церковним майном, то це призводить до жахливих наслідків: люди відходять від Церкви. Можу привести гарний приклад: під час зустрічі Конференцій у Ірландії ми брали участь у св.Месі для дітей у катедрі. Дітей було так багато, що вони сиділи на сходах, біля вівтаря у святилищі. Звичайно, діти є діти.  Єпископи із Західної Європи були  сердиті — навіщо приводити їх до храму, якщо вони нічого не розуміють. У нас, країн Східної Європи, дитина із самого раннього віку звикає до Божого дому, розуміє, що це святе місце, тут є молитва. Діти дорослішають і продовжують ходити до храму. У Європі кажуть, що коли людина буде розумово зріла, вона сама прийде до церкви. Але ніхто так і не приходить, людей немає взагалі. Тож треба міняти думки і переймати досвід інших.

Чи єпископи співпрацюють із мирянами, зустрічаються з ними?

-Зараз маємо велику потребу у світських спеціалістах, зокрема у юристах. У душпастирстві важливим є те, що єпископи беруть участь у різних паломництвах, і не лише у таких всім відомих як до Бердичева чи Летичева, але й локальних - до Більшівцях на Заході, чи Мелітополь-Запоріжжя на Сході. Раніше ще була хода Донецьк-Маріуполь, але останні два роки її не проводили. Паломництво — це дуже важлива душпастирська праця, це не лише гарна прогулянка, але й катехеза, проповідь, зустрічі із людьми. Також важливим моментом є те, що часом Ординарії запрошують інших єпископів до своїх парафій. Це відбувається під час якихось урочистостей. Трапляється, що Ординарій просить замінити його на іншого єпископа через якісь важливі справи. Люди часом кажуть, що раніше ми бачили цих єпископів лише по телевізору, а тепер вони приїхали до них.

Які потреби має зараз Єпископат?

Зараз відчуваємо нестачу єпископів. Зокрема, така ситуація склалася у  Києво-Житомирській дієцезії: молодого єпископа Бог покликав до себе, і  тепер немає кому керувати. Єпископ-емерит  у поважних літах, хворий, йому тяжко працювати. Тому Апостольська Столиця призначила тимчасового адміністратора — єпископа Скомаровського, який майже півроку поєднує працю в двох дієцезіях. Також важливо, щоб у місцях, де є потреба у єпископах-помічниках, вони були. Наші території дуже великі. Наприклад Львівська Архідієцезія —  від Чернівців до Львова. Тож є потреба, щоб там був єпископ-помічник.

 Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на КМЦ.