У Ватикані завершилося засідання Папської ради сприяння християнській єдності, в якому брав участь також представник Української Греко-Католицької Церкви. Зустріч була присвячена 50-річчю соборного Декрету про екуменізм, видання якого стало переломним моментом, з якого, по суті, почалася нова сторінка у відносинах між християнськими Церквами.
Півстоліття: це - багато чи мало? - Задаються питанням представники конфесій. Незважаючи на те, що Церкви за цей час зробити великий крок назустріч одна одній, все ж у форматі всесвітньо історії це дуже короткий термін, - вважає о. Ігор Шабан, керівник відділу у справах сприяння єдності християн Української Греко-Католицької Церкви. Тим більше сьогодні відчувається, навпаки, певний відступ у стосунках, причиною якого багато хто називає саме існування Греко-католицької Церкви, - пояснив свою позицію священик.
"Якщо ми будемо говорити саме про Греко-Католицьку Церкву, то це питання вже було піднято на міжконфесійному рівні на початку 90-х років, кілька років велися дискусії, результатом яких стало, на мій погляд, вльми хороше рішення: документ, який визнав, що така ініціатива існує в історії, і як метод зробив свою справу. Є Східні Католицькі Церкви, вони існують, моляться, є мільйони віруючих, які належать до цих Церков і рятуються в них. А тому не можна заперечувати їх існування.
І це питання тоді, на початку 90-х, було закрито. А сьогодні ця дискусія знову набирає обертів, і деякі політичні процеси, які ми спостерігаємо в Україні, переносяться на релігійний ґрунт. І ми дуже болісно це сприймаємо, тому що це зовсім не християнський, не братні підхід", - зазначив о. Ігор Шабан.
На жаль, сьогодні, як ніколи в останні часи, саме політичні питання управляють релігійною ситуацією, - зауважив греко-католицький священик. І тепер, після 25 років відродження, це особливо боляче розуміти. Незважаючи на те, що церковні структури за цей час поновилися, виросло ціле покоління нових віруючих, вихованих в дусі християнських цінностей, одначе т. зв. прогалина в релігійності, а це значить - в моральності населення все ж велика. І це теж може бути причиною конфліктів різного роду, - зазначив о. Ігор Шабан. "Якщо ми подивимося, то не так уже багато людей ходять в Церкву - ходять і моляться. Можливо, різні цифри в Західній, Східній та Центральній Україні. Якщо ми подивимося на наших сусідів, там теж інші цифри. І постає питання до всіх Церков, що за ці 25 років вони зробили для свого нового покоління?» - відзначив священик .
Ситуація в Україні стала своєрідним лакмусовим папірцем, який знову загострив розбіжності між представниками Церков - не тільки на рівні ієрархів, а й на рівні простих віруючих. Такого категорично не можна допускати, - впевнений о. Ігор Шабан. Голос Церков повинен звучати заради захисту миру і спокою - як між державами, так і між політиками, між представниками духовенства, так і віруючими - нехай і різних конфесій, але однієї країни і, взагалі, Божого світу. "Ми сподіваємося, що люди прислухаються до голосу Церкви, і Церква в Україні не мовчить. Головне, щоб ми говорили правду. Якщо навіть люди не прислухаються до неї зараз, вони все одно колись зрозуміють правду.
Коли ми говоримо про Церкву в Україні, то в один голос вони разом на Всеукраїнській Раді Церков кілька разів озвучували тексти, документи, які доносять правду про мир і спокій, а також заклик до мирного вирішення цього конфлікту. Але чомусь це не чують ті люди, які зараз зі зброєю. Також до виключно мирного вирішення конфлікту не раз закликав і Папа Франциск", - нагадав священик. Поки ж віруючим у всьому світі залишається молитися про мир в країні, де в XXI столітті, зовсім поряд з нами, тривають бої і гинуть мирні жителі. Важливо не перейти лінію, за якою не буде вже шляху назад, і не втратити в один момент все те, що відроджувалося довгі роки, - вважає о. Ігор Шабан.
Християнський портал КІРІОС за матеріалами Радіо Ватикан.