25-26 квітня у Мельбурні (Австралія) відбувся Єпархіальний собор за участю 40 делегатів. На соборі у Мельбурні вірні (делегати з парафій) висловлювалися про те, що необхідно привнести до парафіяльних громад, щоб вони стали більш «живими».

Владика Петро (Стасюк), правлячий єпископ Мельбурнської єпархії святих Петра і Павла УГКЦ, пригадав делегатам, що їх участь в роботі Собору дуже важлива, бо Святий Дух працює через усіх членів Церкви.

Владика Петро також нагадав усім, що майбутнє української громади та Церкви не є ніким гарантоване. Історія показує, що Церква та християнська спільнота були присутніми в різних місцях в певний час, проте на сьогодні вони там уже не існують.
Владика представив усім о. Ігора Колісника, ЧНІ, який представляв громаду із Нової Зеландії. Єпарх після цього звернув увагу на те, що у Новій Зеландії за останні 65 років було близько 3 тис. українців, які прибули туди у 1949-1950 рр. Більшість із них мали сім’ї. А це означає, що близько 5-6 тисяч українців було у Новій Зеландії.

Впродовж собору шість доповідачів представляли роздуми та запитання для розгляду у тому, як ми можемо збудувати «живу» церковну спільноту всередині нашої парафії.

Кілька речей стали дуже очевидними від самого початку. Церква потребує повністю розвинути пасторальний план, який повинен здійснюватися чи бути під наглядом професійної керівної команди. Єпархія повинна знайти ресурси у всіх значеннях цього слова, щоб діяти згідно з планами. Делегати провели багато часу у дискусіях, які були частиною програми Собору, щоб заохотити Єпархію активізувати молодіжні програми з нагальною необхідністю для підготовлення молодіжних лідерів.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.