1 червня у селі Пониковиця Бродівського деканату освячено новий величавий храм – Пресвятої Трійці, який споруджували протягом двадцяти років.
Розпочали будівництво за о. Богдана Тишкуна, продовжували спорудження за о. Віктора Гуменюка, а завершили – під керівництвом о. Андрія Степанюка, теперішнього настоятеля парафії. Старий тимчасовий храм був збудований у 20-х роках XX століття замість зруйнованої в часі Першої світової війни дерев’яної святині. Відтак з початком відродження Церкви виникла необхідність спорудити більший храм для майже півтори тисячі мешканців Пониковиці.
Святкове богослужіння очолив Преосвященний владика Михаїл Колтун. Співслужили священики зі всієї округи, з різних деканатів єпархії, а також Львівської, Тернопільсько-Зборівської та Київської архиєпархій, які мають душпастирське або родинне відношення до цього села,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на прес-службу Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ.
Велику подяку архиєрей склав усім доброчинцям, як парафіянам так і вірним з інших місцевостей. Владика поставив у приклад усіх тих, які долучилися до спорудження святині та своєю працею, цеглинка до цеглини, спорудили величний храм, процес встановлення якого є зразком для інших громад.
Архипастир зазначив: «Ми в цьому храмі набираємо охоти робити в житті щось величне, неймовірне, бо довіряємося Богові і він нас не опускає. Це такий доказ дії Божої сили, помочі для вас та вашої церкви. Це повчальний елемент для усіх інших, щоби не боялися трудів, бо Господь допомагає і навіть якщо людям здається неможливе, Богові є все можливе. Сьогоднішня подія є цього підтвердження, бо в нелегкий час ви змогли долучитися до такої святої справи і об’єднати всі ваші зусилля, щоб спорудити цей храм. Для всіх вас я закликаю Божого благословення, бо удостоїлися такого значного діла Господнього довершити тут на землі. Це свідчення Божої сили в нашому житті». Далі владика наголосив: «Хай для всіх гостей, як священиків так і парафіян, це буде голосним прикладом у їхніх парафіях творити добрі Божі справи у житті».
На завершення доброчинцям вручено подячні грамоти і всі присутні раділи, що вклад праці їхніх рук став видимою красою храму Божого.
