Мирянин – той, хто носить у собі самого Живого Бога. Цей той, хто прийняв Тайну Хрещення і був посвячений Богові у Тайні Миропомазання. Християни часом занурюються у сльозі і страждання, але у своєму серці вони мають надію, яка не походить від людей, а від Бога. Християни – це ті, що належать до священства Христового, бо мають здатність приносити самих себе Богові у жертву.
Про це сказав Глава і Отець УГКЦ Блаженніший під час Всеукраїнської прощі до Страдчу, що на Львівщині, 26 червня в День мирянина в УГКЦ. Додамо, вже третій рік поспіль в День Мирянина прочани з’їжджаються на Всеукраїнську прощу до Страдча.
Архиєрейська Божественну Літургію разом із Предстоятелем Церкви служили владики Митрополичого Синоду Єпископів УГКЦ та численне священство біля підніжжя Страдецької Гори, де у майбутньому має постати храм Страдецьких блаженних мучеників о. Миколая Конрада та дяка Володимира Прийми. Участь у паломництві взяли також представники місцевої влади та Посол України в Канаді.
Цікаво зазначити, що перед Літургією прочани дали клятву відречення від алкоголю. А на початку Блаженніший Святослав поблагословив двох воїнів із АТО, які подарували йому двох білих голубів, які, як відомо, символізують мир. Очільники УГКЦ на знак миру випустив їх у небо.
Продовжуючи проповідь, Глава УГКЦ зауважив те, що ми, як вибраний Божий народ, як царське священство, отримали від Господа особливе покликання, про яке говорить наша Літургія: «Самі себе, один одного і все життя наше Христу-Богові віддаймо».
«Гадаю, що це загальне священство мирян, на якому наголошують отці Другого Ватиканського собору, особливо проявляється в цей драматичний час для України», - наголосив проповідник. Він звернув увагу на те, як богопосвячені люди жертвують собою у любові до свого народу і своєї держави. А також на християнське свідоцтво українських воїнів, які «приносять себе у жертву на вівтар свободи і незалежності Батьківщини». Тим самим вони сповняють своє християнське покликання.
«Також ми із захопленням споглядаємо свідоцтво християнських волонтерів і усіх жертовних людей, які в часи економічної скрути, коли вони самі перебувають на межі виживання, жертвують усім, щоб дати краще майбутнє своїм людям. Ось, що означає те, що ми з вами є вибраним родом – царським священством, святим народом, Божою власністю. Приносячи себе у жертву Богові, заради любові до своєї Батьківщини і своїх ближніх, ми свідчимо Божі чесноти», - додав він.
Апостольська пенитенціарія для збільшення побожності вірних та для спасіння душ, силою прав наданих їй Святішим Отцем Папою Франциском на прохання Архиєпископа Ігоря, Митрополита Львівського УГКЦ, надала можливість отримати Повний відпуст усім прочанам Страдчу.
Декрет про отримання Повного відпусту зачитав владика Богдан (Дзюрах), Cекретар Синоду Єпископів УГКЦ 26 червня 2015 року під час Архиєрейської Божественнох Літургії з нагоди Всеукраїнського паломництва до Страдчу в День мирянина в УГКЦ,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.
У Декреті йдеться про те, що Повний відпуст отримає кожен вірний за таких умов: «Якщо вірні правдиво розкаяні, висповідані і прийняли Святе Причастя. Відвідавши, як паломники, парафіяльну церкву у Страдчі 26 червня і там побожно взяли участь у богослужіннях на честь блаженних мучеників о. Миколи Кондрата та дяка Володимира Прийми, або, принаймні деякий час, заносили молитву до Бога за поширення святої віри в Україні і в наміренні Святішого Отця завершуючи Господньою молитвою «Отче наш», Символом віри, призиванням Богородиці Діви і блаженних мучеників о. Миколи Кондрата та дяка Володимира Прийми».
Цей відпуст можна жертвувати для помочі душам у чистилищі.
А ті, які не можуть бути на прощі через старість, хворобу чи іншу поважну причину, можуть отримати повний відпуст відрікшись будь-якого гріха і постановивши виконати при першій можливості три перші умови, як також «перед зображенням блаженних мучеників з’єднатися у повний спосіб з богослужіннями у Страдчі, жертвуючи свої молитви і терпіння милосердному Богу через Марію».
Цей Декрет чинний протягом наступних семи років.
