11 грудня у Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О. Ольжича, за ініціативи Житомирського протопресвітера УГКЦ протоієрея Віталія Сидорука, відбулося відкриття фотодокументальної виставки «Андрей Шептицький: великий і незнаний». Зібрані матеріали - плід праці працівників Інституту Історії Церкви (Львів), - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на 1.zt.ua.
У конференц-залі бібліотеки твідбулася зустріч громадськості із доктором соціальної доктрини, доцентом Папського Григоріанського університету (Рим) Зіновієм Свередою та головою Місії "Постуляційний центр беатифікації святих УГКЦ" о. Полікарпом Марцелюком. Тема зустрічі: «Примирення в українському народі на прикладі життя і діяльності митрополита Андрея Шептицького». Було обговорено життєвий шлях митрополита – взірець моделі християнського життя для ближніх, як відповідь на виклик тоталітарних режимів комінізму і фашизму.
о. Богдан Бойко, митрофорний протоієрей, настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору (м. Житомир): «Один із отців сказав про те, що сьогодні ми маємо такий час, як був при Андрію Шептицькому. Особисто для мене було дивно, що він був не тільки великим митрополитом, духовним наставником та провідником, а й тим, хто дбав про добробут своєї пастви. На сьогодні це дуже важливо знати, що паства - не тільки дух, але й тіло. Праці Андрія Шептицького і його життя має бути добре вивчене нашим народом. Бо ми є українці і ми повинні дбати про те, що було в українського народу раніше. Щоб про це знали наші діти і внуки. І брати з цього всього те найкраще, яке розвине наше суспільство - і духовно, і матеріально. А це є дуже важливим».
Також у бібліотеці була відкрита фотодокументальна виставка «Андрій Шептицький: великий і незнаний». Як зазначив отець Полікарп Марцелюк, представлені світлини показують життєвий шлях видатного митрополита, який намагався допомагати та брати активну учать у різних сферах життя свого народу.
о. Полікарп Марцелюк, голова Місії «Постуляційний центр беатифікації УГКЦ» (м. Львів): «В одному із перших послань він сказав: «Не дивуйтеся, що я питаю який стан вашого здоров’я, як ваша господарка та як діти вчаться. Я не лікар, я не є вчителем, я навіть не господарник. Але я є вашим батьком». Він намагався у всіх сферах життя (чи то духовного, церковного, здоров’я і добробуту економічного, чи то у сферах виховання культурного й інтелектуального) бути батьком для українців. І, зокрема, щодо державництва. Наприкінці 1941 року він написав трактат «Як будувати рідну хату». Це - послання, в якому він говорить про те, що тільки єдність національна і єдність Церков є запорукою єдності і соборності нашої України. Він в усіх ділянках життя намагався показати, що принцип любові до Бога та ближнього свого можна втілити у практичному житті». «Це - нагадування нам усім, що людське життя – та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме воно має стояти у центрі всього. Попри масштаб фігури, для багатьох в Україні Андрей Шептицький лишається «великий і незнаний», - зазначають організатори заходу.