Другий день заходів Десятого з‘їзду військових капеланів УГКЦ був присвячений духовній віднові священиків, яку проводив отець Андрій Зелінський, ТІ.

Капелани роздумували над покликанням та відповідальністю військового капелана в контексті останніх років війни на території України, ділилися думками, досвідом та історіями служіння військовим у зоні АТО, молилися та розважали над історією Іови зі Старого Завіту.

«Те, що було – минуло», – один із важливих моментів першого етапу роздумів, запропонованих отцем Андрієм цього дня. Там, де спочатку було життя – все зупинилось, розвалилось і залишилась абсолютна порожнеча, а попереду – невідомість. Невідомість, яка завжди лякає.

«Ми з вами маємо більше завдання, ніж просто вистояти в контексті радикальної руйнації, – звернувся о. Андрій до капеланів. – Наша з вами місія – не лише вижити самим, а й дати надію, утвердити, дати силу іншим. І це те, що формує нашу особистість. Це – надзвичайний виклик. Це – дозволити людині жити. Наше з вами покликання у контексті радикальної деструкції, руйнації, – бути присутністю Божої сили, яка може дати життя, там, де здається, що все, кінець».

Отець Андрій наголосив на тому, що живемо сьогодні у час, коли потрібно бути дуже відважним. А особливо військовим капеланам, адже вони несуть відповідальність за багатьох. Сьогодні важливо жити, пам’ятаючи про тих, хто віддав своє життя за волю України, хто любив щиро, щедро і до кінця вірно. А ми відповідальні за те, щоб ця  їхня жертва не була даремною.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Прес-центр Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України