19 січня 2019 року, в день свята Богоявлення Господнього Преосвященний владика Тарас (Сеньків), Єпарх Стрийський очолив Архиєрейську Божественну Літургію у Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий та звершив чин Великого водосвяття,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на stryiugccorgua.
Звертаючись до присутніх з проповіддю, владика Тарас роздумував над богословським змістом свята, зазначивши, що «святкуючи Богоявлення під час хрещення Христа Спасителя в Йордані від Івана, ми духом торкаємося не лише самої історичної події, але й її глибинної суті – спасіння первозданного Адама, а в Адамі – всіх його нащадків. Тому “у водах Йорданових сьогодні” усі ми, земні потомки Адама, святкуємо у торжестві Богоявлення початок свого відкуплення. Сьогодні Господь розпочинає свою спасительну жертву, яка великоднього ранку назавжди відновила єдність людини з Богом».
Розважаючи над символікою води, яка є тісно пов’язана зі святом Богоявлення, владика Тарас зазначив: «Згідно з біблійним розумінням, вода – це головний і первісний елемент світу, який неначе представляє все створіння та його буття в часі. При створенні світу Дух Божий, що ширяв над водами, наповнював його своєю життєдайною силою. Але від тоді, коли непослух Адама позбавив його Божої близькості, води Йордану стали алегорією потоку часу швидкоплинного нашого життя у руслі історії, часу наповненого людською трагедією, спричиненою гріхом та провиною за нього. Божий Син, вступає у цей брудний потік часу історії людського життя, щоб взяти на себе усю його гидоту та прокляття гріха та так повернути життю дану йому при створенні джерельну непорочність. Тому, для нас освячена Йорданська вода назнаменовує відкуплення людини, а разом з цим повернення створінню його первісного змісту. Християнська традиція прирівнює Йорданську воду до причастя Євхаристії: вона назначує нашу єдність з Богом і в Бозі».
Продовжуючи, єпископ наголосив, що «спасенне упокорення Божого Сина під час хрещення, внутрішньо пов’язує три основні знамення у Його житті – вертеп, де Він народився, води Йордану, де Він хрестився і глибини підземні, куди Він зійшов після хресної смерті, долаючи ворота Аду. Хрещення Ісуса є по суті вже пасхальною подією, бо поява Святого Духа і голос Небесного Отця започатковують шлях Його публічного служіння як «світла світу», і провадять аж до хреста, на якому довершується остаточне визволення людини від влади смерті».
«Ісус, який посідає повноту Божества, став людиною, щоб бути співучасником життя кожного з нас та творити спільно його історію. Тому подія Богоявлення є водночас знаменням присутності Христа у течіях часу нашого сьогоднішнього життя. Він, улюблений Єдинородний Син Небесного Отця, щедро дарує гідність дітей Божих тим, хто відкривається та з вірою приймає Його слово. А нашим провідником до відкритих Богом небес стає смиренність Івана Хрестителя, з якою він хрестить Ісуса: дорогою до неба є послух Тому, хто у Йорданських водах звершив усю справедливість Божу».
Завершуючи проповідь владика Тарас закликав присутніх: «Приймімо ж сьогодні і ми слово про Богоявлення з цією освяченою йорданською водою як дійсність нового, Христом приготованого часу спасення; як вилиття Божої благодаті, що здатна відновити в нас первісну джерельну непорочність, якщо дозволимо Спасителеві увійти в течії нашого життя та засвітити в ньому світло Богоявленням запевненої вічності».