Велика п’ятниця є найскорботнішим днем Страсного тижня, адже після винесення вироку, Ісус приніс себе в жертву, вчинивши відкуплення людських гріхів. Цього дня у церкві не правиться Літургія і змовкають дзвони в знак глибокої скорботи.
Єпарх Коломийський кир Василій (Івасюк) спільно з духовенством собору відслужив Царські Часи. Опісля духовенство помолилося Вечірню з чином винесення Плащаниці. Процесійний хід відбувся довкола Собору під звук калатал. Далі Плащаницю було внесено в середину, де владика та священнослужителі віддали поклін Христові та поцілувати Його п’ять ран. Слідом за ними до плащаниці, впавши на коліна, підходили і парафіяни.
Також єпископ наголосив на тому, що Христос закликав усіх людей йти за Ним, але далеко не всі пішли за Ним тоді й не всі ідуть тепер. “Озирніться навколо себе і побачите, що більшість людей обрала життя без Христа та залишила Його страждання осторонь свого буття. Проте, усі зібрані нині у храмі також несуть у собі зародок гріха та продовжуємо дальше розпинати та катувати Сина Божого, накладаючи на Його голову не один терновий вінок з власних гріхів і вбиваючи в долоні Спасителя замість трьох цвяхів, власні тяжкі гріхи. Власне, гріхи стали причиною 33 роки тому, вибуху на Чорнобильській АЕС. Багато людей померло на різні захворювання і тепер ще хворіють. Саме ці люди складають українську терплячу плащаницю. Господи помилуй наш народ і прости численні гріхи наші”, – сказав кир Василій.
У вечір Страсної п’ятниці владика Василій (Івасюк) спільно з духовенством молився Єрусалимську утреню у Катедральному соборі м.Коломиї. Протягом цілої Утрені співаються наспіви сповнені жахом всього сотворіння перед смертю Господа.
По завершенню богослужіння владика звернувся до парафіян зі словами: Єрусалимська утреня розпочинається як надгробна Служба і плач над померлим. Ми стоїмо біля Гробу Господнього і споглядаємо Його смерть. Пророк Ісая про Христа говорив такі слова: “Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані” (Іс. 53:5). Цар Давид також у своїх псальмах виражає жах всього створіння перед смертю Господа, співчуття, жалість, здивування та печаль. Хоча на самому початку додається відчуття прийдешнього торжества “Блаженні непорочні в путі, що ходять у Законі Господнім” (Пс.118).
Також єпископ пояснив значення значення плащаниці, якій люди віддають шану в цей скорботний день. “У східній традиції плащаниця – це перш за все ікона. Споглядаючи на цей нерукотворний витвір, ми наближуємося до первообразу, тобто до Христа. Пізнаємо ціну нашого відкуплення, безмірну величину Божої любові. На плащаниці є водночас сліди від терпіння і відбитки від радості, сліди смерті і відбитки воскресіння. Кожна рана – це свідчення Любові до людей. Тіло воскреслого пройшло через тканину і залишило відбиток. Плащаниця, єдиний безмовний свідок воскресіння, що сам собою промовляє про найбільше таїнство – Воскресіння Божого Сина. Плащаниця це справді особлива згадка. Ваші очі спокійно дивляться на полотно і в той момент відбувається зустріч із Сином Чоловічим. Дивлячись, ви пригадуєте Його життя та жертву заради людства. Він чекав на цю зустріч…”, – сказав кир Василій.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на прес-службу єпархії