Впродовж останніх кількох днів засобами масової інформації активно шириться «новина» про віднайдення нового документу, який має допомогти у проголошенні митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу. Насправді, мова йде про давно відомий історикам документ, що був опублікований ще 53 роки тому — Лист митрополита Андрея Шептицького до папи Пія XII від 29–31 серпня 1942 року. Отож, яким чином про цей документ заговорили тільки сьогодні та чому жодної «сенсації» у справі митрополита Андрея Шептицького не має допомагає розібратися священник Едмонтонської єпархії, церковний історик та архівний пошукач о. д-р. Атанасій МакВей.
Нещодавно німецький учений Губерт Вольф дав «спойлер» до інтерв’ю, в якому розповів про знайдені документи з ватиканських архівних колекцій 1939–1958 років, які були коротко відкриті минулого березня. Я сам мав можливість переглянути деякі нещодавно доступні файли до закриття Італії та Ватикану через карантин коронавірусу.
Що не так із "листом Шептицького"?
Зокрема, Вольф виділив пам’ятку, написану функціонером Ватикану, щодо прохання американського уряду допомогти підтвердити правдивість повідомлень про нацистський Голокост проти єврейського народу. У пам’ятці також згадуються паралельні доповіді греко-католицького архиєпископа Львівського, митрополита Андрея Шептицького.
В якості передумови Вольф наводив лист, який Андрей Шептицький написав папі Пію XII в серпні 1942 року. Він також висловив здогадки про історичне значення пам’ятки. Інші журналісти підхопили його зауваження та випустили кричущі та сенсаційні замітки, представляючи теорії Вольфа як переконливі факти. Ця «фейкова новина» зараз активно ширяє в українській пресі. Деякі репортери не посилаються на первісне інтерв’ю і подали інформацію про те, що нібито Вольф також стверджував, що виявив лист Шептицького 1942 року.
Листи Шептицького про Голокост.
Якщо Лист від серпня 1942 року нічого не говорить про те, що ми не знали протягом 50 років, є інші листи від Шептицького, ще не оприлюднені, які посилаються на ситуацію в Україні та Голокост. Нижче наведено уривок з листа до Тіссерана від 28 грудня 1942 року:
«Терор посилюється. За останні два місяці вони стратили у Львові, навіть без суду, понад 70 000 євреїв. […] Також тривають арешти. З дня на день стає зрозумілішим, що це спрямовано на анігіляцію всієї інтелігенції, як українців, так і поляків».
І ось ще один звіт із листа митрополита Андрея Шептицького до владики Бучка від 30 січня 1943 року:
«Чимраз більше доказів на те, що вони хотять нас цільком визнищити. Наприклад, настоятель німець німец котрогось з дольмерчів [богослова], що працює на Великій Україні, признався йому довірочно, що плян держави такий: лишити в цілій Україні тільки пів міліона людей. А на його питаннє „а що з рештою“ у відповідь почув: „та, то ясне…“ І воно стає дійсно з кожним днем ясніше. Полонених і робітників ставляють у таке положеннє, що яскраво виходить намір, щоб їх якнайбілше вигинуло. Старших людей в ріжних місцевощах запрашають зголоситися о запомогу, зголошуючих арештують і до години розстрілюють.… Так згинули арештовані раз всі діди з під сватоюрської церкви у Львові. По селах та місточках безнастанно людей розстрілюють, не тільки без ніякого суду, але без ніякої причини. Вязниця на Лонцького [Lącki] у Львові безнастанно наповняється і вирожнює, автами вивозять, щоб їх десь убити. В останніх днях арештований отець Ковч і говорять деяку священики з коломиїщини, це не справжене ще. У тюрмах або в таборах (найгірший в Авфшвіц, де з многими бандерівцями наш Дяків). Про долю Жидів знаєте, у Львові від двох місяців згинуло около 60 000. Не знаю, коли той лист пішлю. Нунцій [Орсеніґо] не прийме, може, мальтанський поїзд».
Із текстом англійською мовою можна ознайомитися тут.
Християнський портал КІРІОС за матеріалами офіційної сторінки синоду єпископів УГКЦ.