Цими днями, суспільство сколихнуло фото і відео із  46-тьма немовлятами, народженими від сурогатних мам, які перебувають у київському готелі “Венеція”, оскільки через закриття кордонів їх не можуть забрати батьки. Сьогодні у медіапросторі з’явилося звернення духовенства УГКЦ та РКЦ із закликом заборонити сурогатне материнство. Чому сурогатне материнство – це тяжкий гріх,який накладає відбиток на все подальше життя жінки? Як суспільство має відреагувати на таку кричущу ситуацію, коли діти фактично опинилися у заручниках амбіцій та фінансового зубожіння? На ці та інші питання відповів керівник Школи біоетики УКУ, а також ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ, член-кореспондент Папської академії “Pro Vita”, о. Ігор Бойко, який також назвав сурогатне материнство – формою рабства. Практика сурогатного материнства – це комерціалізація материнства.

Переглянути відео можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=xPdRx_L96C0&feature=emb_logo

 

 Бо материнство насамперед передбачає,що матір готова прийняти дитину – не як річ, а як особу, яку приймає через поєднання жінки і чоловіка, і дитина народжується як плід любові і за неї беруть відповідальність. За процес зачаття, виношування, виховання дитини. У сурогатному материнстві цього немає.

   Жінка виношує дитину для замовників за певну фінансову винагороду. Часто на початку контракту, майбутня сурогатна матір отримує половину суми, як гарантію того, що вона не прийме рішення про переривання вагітності. Дуже часто у контракті прописано, що подруги, які є замовниками, можуть контролювати стиль життя жінки у період вагітності. Тобто, як вона харчується, чи не зловживає шкідливими звичками, щоб максимально впевнитися, що якість життя майбутньої дитини забезпечена. Друга частина суми, жінці передається після того,як вона цю дитину народила, передала батькам-замовникам.

Тому, бачимо, що тут є дуже негативний аспект, як комерціалізація материнства, сприйняття дитини не як особи, а як певної речі, а дитина не може бути сприйнята як річ,за яку ми платимо гроші. Я б також хотів звернутися до сурогатних матерів,які думають, що у такий легкий спосіб можуть заробити кошти. Не варто цього робити. Тому що з цим тягарем не буде легко жити. Народити, а потім віддати свою дитину – це є етично неправильно і це є тяжкий гріх.

ЕКСКУРС У ІСТОРІЮ ВІД О. ІГОРЯ БОЙКА

Коли у 1978 році з’явилася інформація про першу дитину “з пробірки”, то від того часу світ поділився на дві частини.

Одна частина суспільства сказала: “Вау, як це добре, адже безплідні пари, тепер, вдаючись до репродуктивної медицини, зможуть мати дітей”.  Натомість інша частина суспільства з цим не погодилася.  Адже “дитина з пробірки” це означає, що непотрібно більше подружньої любові між чоловіком і жінкою. Дитина може з’явитися на світ не як плід любові, фізичного, духовного, емоційного єднання між чоловіком і жінкою, достатньо, щоб будь-який чоловік був донором сімені, а жінка донором яйцеклітини. Лікар обирає, яку кількість використовувати донорських гамет і яку кількість ембріонів створювати, і яку кількість ембріонів переносити, чи не переносити у лоно матері. З огляду на це, значна частина суспільства заявила про те, що цей метод є неприйнятним і не відповідає гідності приведення на світ людського потомства, дітонародження. Репродуктивна медицина пішла далі. І виникло таке явище як сурогатне материнство.  З’явилася можливість за гроші для подружньої пари, яка не може,або не хоче з різних причин, виношувати свою дитину, звернутися до сурогатної матері, яка виносить для них бажану дитину. На законодавчому рівні, багато країн  таку практику не схвалюють. У більшості держав практика сурогатного материнства заборонена, у деяких країнах за це навіть передбачено покарання: чи фінансове стягнення, чи навіть ув’язнення.

На жаль, в Україні, практика сурогатного материнства дозволена. Є стаття Закону України, яка регламентує це явище. Відтак, сурогатною матір’ю може бути жінка, яка має 1, або двоє своїх дітей. Це для того, щоб їй потім було легше дитину віддати, бо вона вже має власних.

Християнський портал КІРІОС .

Хорватія на море