Якщо новий Папа і матиме дещо інші погляди, то можуть бути певні зміни щодо греко-католиків України, і, більшою мірою, щодо римо-католиків. На цьому наголосив директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський, - повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на ZIK.
На запитання - що означає зречення престолу Папи Римського Бенедикта ХVІ для мешканців Західної України і наскільки велике значення має ця подія для нас - він зазначив: «Важко сказати, що вона для нас має аж таке велике значення; вона має значення для віруючих католиків, тому що обирається новий Папа. Ця подія важлива в чомусь стратегічному, глобальному розумінні. Обрання нового Папи може означати для нас, що багато чого може змінитися у світі.
До прикладу, новий Папа може по-іншому ставитися до багатьох речей. Вже були випадки в історії, коли один Папа йшов, його наступник дотримувався іншого погляду щодо зовнішньої політики, щодо певних питань державно-конфесійних стосунків і це може відобразитися. Можливо, Папа буде більш радикальним у відносинах зі світом. Так, це може нас стосуватися, але, щоб ми зранку прокинулися і відчули якісь зміни, то, такого, напевно не відбудеться».
Тарас Антошевський додав, що якщо новий Папа і матиме інші погляди, то можуть бути певні зміни щодо греко-католиків України, і, більшою мірою, щодо римо-католиків.
«Але я не думаю, що це буде щось радикальне, оскільки багато чого відбувається в Греко-Католицькій Церкві. Це є Помісна Церква, їй не потрібно кожен свій крок узгоджувати з Римом. Вона за останні десятиліття стала достатньо самостійною і багато речей може вирішувати сама. Тобто, вона дійшла віку повноліття і відповідальності за свої кроки. Тому не варто сподіватися, що щось кардинально зміниться. Зміни можливі у разі дуже різкої зміни політики Ватикану в певних речах. Але, не думаю, що насправді так буде», – розповів директор Релігійно-інформаційної служби України.
Щодо того, що ріднить Бенедикта ХVІ з українцями і, зокрема, галичанами, Антошевський зазначив: «Іван Павло ІІ мав українське коріння. Бенедикт ХVІ родинних відносин із Україною ніби не мав, не знаємо про це. Але він був пов’язаний з нею у тому плані, що був богословом. У тому богословському закладі, де він учився, вчилися також богослови з України. Це вже певна тяглість - така, богословська. Папа цікавився справами в Україні, добре знав їх. Напевно, для Папи-німця справи на Сході завжди важливі. Це вже давня традиція. Зокрема, коли Папа святкував 80-річчя, він зробив щедру пожертву на Український католицький університет – 100 тисяч євро. Напевно, Бенедикт ХVІ знав, що є така потреба. Значить, був у курсі справи, так би мовити. Також за цього Папи в Греко-Католицькій Церкві з’явилися окремі митрополичі округи – митрополії. І можна говорити ще про те, що Греко-Католицька Церква, яка донедавна звучала як об’єкт конфлікту між православними і римо-католиками, звучить так щораз менше. Хоча бачу, ця тема знову починає спекулюватися з боку Московської патріархії».
На запитання про те - чому жоден із українських кардиналів і взагалі українці не матимуть впливу на те, хто стане наступним Папою, - Тарас Антошевський відповів, що два українські кардинали не можуть брати участь у виборах через вік. «Блаженнішому Любомиру (Гузару) дуже скоро виповнюється 80 років», – додав він.
А ні римо-католицького архієпископа, ні греко-католицького патріарха, з його слів, ще не обрано кардиналами, тому, відповідно, вони не беруть участі у виборах Папи.
«Але сам процес обирання Папи не означає, що хтось із них не може бути задіяний в цей процес», – пояснив директор Релігійно-інформаційної служби України.
Щодо того - чому в Україні немає молодих кардиналів і чи можуть вони з’явитися вже найближчим часом - Тарас Антошевський підкреслив, що на все воля Ватикану.
І додав: «Однозначними кандидатурами можуть бути нині діючі, з одного, боку глава УГКЦ Святослав Шевчук, а, з другого боку, – глава Конференції римо-католицьких єпископів в Україні архієпископ Мечислав Мокшицький. Напевно, є якісь колізії, що їх не обирають. Хоча, в тій же Польщі чи Німеччині при главі Конференції єпископів римо-католицьких є кілька кардиналів. Але кардинальський титул – це, з одного боку, повага в Римо-Католицькій Церкві, це - визнання певною мірою, але це часто пов’язано з посадою. Оскільки в нас є один кардинал, який пов’язаний з однією та іншою Церквою, можливо, це і є причиною. Хоча, владиці Святославу дуже мало років як для кардинала, мені так здається. Але не виключено, що свого часу і Папи ставали ними в юнацькому віці, то чому він не може стати кардиналом... Питання Ватикану».