Венедикт Єромонах Венедикт (Валерій Алексійчук)  Студійського уставу, приналежний до  Святоуспенської Унівської лаври, згідно з  вибором Синоду єпископів УГКЦ призначений  єпископом-помічником Львівської архиєпархії  УГКЦ. Як повідомили 3 серпня у Канцелярії  Верховного Архиєпископа УГКЦ, вибір Синоду  УГКЦ уже підтвердив Папа Римський Бенедикт  XVI, призначивши новому владиці титулярний  престол Джерманічана.

Як повідомив РІСУ владика-номінант, його  хіротонія відбудеться 5 вересня.

Як РІСУ повідомила нещодавно, 23 липня 2010  року приступив до виконання своїх обов’язків  новий ігумен Святоуспенської Унівської Лаври  Студійського Уставу УГКЦ – єромонах Теодор  (Мартинюк), який замінив у цьому служінні  о.Венедикта.

Довідка:

Венедикт (Алексійчук) народився 16 січня 1968 року в селі Борщівка Костопільського району Рівненської області. Після закінчення школи та Рівненського медучилища за спеціальністю фельдшер працював на станції швидкої медичної допомоги, як фельдшер у Трускавці.

У 1990-1993 роках навчався у Духовній семінарії в Дрогобичі. Був висвячений на священика 29 березня 1992 року.Тоді ж був призначений на парафію села Бистриця, Дрогобицького деканату. Крім того, душпастирював при церкві Святої Трійці у м. Дрогобич.

Від 1992 до 1994 року, працюючи в Патріаршій катехитичній комісії, відповідав за організацію місійної праці на Східній Україні.

13 травня 1993 року був прийнятий до Святоуспенської Унівської лаври монахів Студійського уставу. Отримав монаший постриг 13 жовтня цього ж року. 31 грудня 1995 року отримав Малу схиму.

З липня 1994 року душпастирював в новоствореному монастирі св. Бориса і Гліба у Полоцьку (Білорусія). Одночасно працював на парафіях в Вітебську, Могильові, Гомелі, Бресті. Був духівником в молодіжній християнській організації в Мінську.

У 1996 році закінчив Люблінський католицький університет з написанням магістерської праці на тему «Християнська духовність за св. Іваном з Кронштадту».

У грудні 1996 року перебував в місті Сан-Кетерінс (Канада) з метою заснування у цьому місті нового монастиря. Звідти повернувся в квітні 1999 року, оскільки був обраний ігуменом Святоуспенської Унівської лаври. У травні 2000 року повторно був обраний ігуменом,а в травні 2005 року — переобраний на наступну каденцію.

З 2004 року — член Патріаршої комісії у справах монашества.

З жовтня 2004 року розпочав докторантське навчання в Люблінському католицькому університеті. У 2006 році закінчив ліценціат у згаданому університеті з теології духовності.

У 2006 році був адміністратором парафії святого Миколая в м. Перемишляни. У лютому 2006 року призначений головою секретаріату Собору монашества УГКЦ. У травні 2007 року очолив Літургічну раду. У серпні 2007 року був обраний головою Ради вищих настоятелів чоловічих інститутів богопосвяченого життя УГКЦ.

18 квітня 2008 року в Люблінському католицькому університеті захистив докторську працю на тему «Настоятель як духовний отець. Дослідження в світлі творів преподобного Теодора Студита».

risu.org.ua - Релігійно-Інформаційна служба України