В Українській Православній Церкві (Московського Патріархату) вважають, що заради єдності в Церкві треба не зважати на власні політичні інтереси чи особисті переконання. От тільки що цікаво: чому це патріотично-проукраїнська частина УПЦ на своїй же землі має поступатися своїми переконаннями? Цікаво: до якої єдності це приведе? До тісної єдності з Російською Церквою? Можливо. Але чи об'єднається від того, власне, Українське Православ'я - невідомо...

Далі слова про єдність прес-секретаря Блаженнішого Митрополита Володимира протоієрея Георгія Коваленка:

"Господь наполягав, щоб апостоли були в єдності. Більше того, Він якраз про єдність говорив під час останньої бесіди з учнями на Таємній вечері.

По-друге, ми, зокрема, так сповідуємо в нашому «Символі віри»: вірую в Святу Соборну Апостольську Церкву. Тобто, Господь не залишав нам заповіді «розділятися». Він нам давав заповідь єднатися.

По-третє, якщо ми подивимося на те, що нас насправді розділяє, то може з’ясуватися, що там немає цінного і справжнього. Ми маємо право мати різні політичні погляди, і це не має нас розділяти. Якщо нас розділяють соціальні статуси, то це також не те, що має нас розділяти.

В основі нашої єдності — Христос. Якщо ми це зрозуміємо, то виявиться, що всім є місце довкола Престолу Божого – людям різного кольору шкіри та етнічного походження, різних політичних поглядів, з різними статками, з різним вихованням, освітою, з різним баченням життя. Але для нас Бог єдиний.

І цю єдність ми маємо також демонструвати невіруючому світу. Бо коли ми розділяємося не з приводу єресі чи якихось дійсно важливих питань, то ми демонструємо світові, що нічим не відрізняємося від політиків, нічим не відрізняємося від людей на площі чи на базарі. Християни ж якраз мають від них усіх відрізнятися і якраз свою християнську віру доводити своїм власним життям. А єдність – це одна з християнських чеснот і одна з християнських цінностей, на якій тримається Православна Церква".

За матеріалами: ПвУ