Для мене велике задоволення вітати вас з нагоди свята'Id al-Fitr, який завершує місяць Рамадан, присвячений головним чином посту, молитві та милостині.Стало вже традицією, що з цієї нагоди Папська Рада з міжрелігійного діалогу направляє вам вітальне послання, супроводжуючи його темою, пропонованою до загальних роздумів. У цьому році - в перший рік мого Понтіфіката - я вирішив особисто підписати це традиційне послання і направити його вам, дорогі друзі, як вираз поваги і дружби до всіх мусульман, особливо до релігійних лідерів.
Як ви всі знаєте, коли кардинали обрали мене Єпископом Риму і Вселенським Пастирем Католицької Церкви, я вибрав для себе ім'я «Франциск», ім'я прославленого святого, який глибоко любив Бога і всіх людей, за що його прозвали «загальним братом». Він любив нужденних, хворих і бідних, допомагав і служив їм; таку ж любов він відчував до творіння. Мені відомо, що в цей період для мусульман особливо важливі питання, пов'язані з сім'єю і суспільством, і варто зазначити, що в кожній з цих областей існують певні паралелі з вірою і практикою християн.
Темою, над якою мені хотілося б поміркувати в цьому році разом з вами і з усіма, хто прочитає це послання, є зміцнення взаємної поваги за допомогою виховання. Мета теми цього року полягає в тому, щоб підкреслити важливість виховання для того, щоб ми розуміли один одного на основі взаємної поваги. «Повага» означає ввічливість по відношенню до людей, до яких ми плекаємо повагу. «Взаємне» означає, що це не односторонній процес, але щось, поділюване обома сторонами.Те, що ми покликані поважати в кожній людині, - це насамперед його життя, його фізична недоторканність, його гідність і виникаючі з них права, його репутація, його власність, його етнічна і культурна ідентичність, його ідеї та політичні уподобання. Тому ми покликані думати, говорити і писати про іншого шанобливо, не тільки в його присутності, але завжди і скрізь, уникаючи несправедливої критики чи наклепу.
У досягненні цієї мети важливу роль відіграють сім'ї, школи, релігійне навчання і всілякі засоби соціальної комунікації. Що стосується взаємної поваги в міжрелігійних відносинах, особливо між християнами і мусульманами, ми покликані поважати релігію іншого, його вчення, символи і цінності. Особливу повагу належить проявляти до релігійних глав і до місць культу. Скільки болю завдають атаки на них! Зрозуміло, що, виявляючи повагу до релігії інших або вітаючи їх з нагоди релігійного свята, ми просто намагаємося розділити їхню радість, не посилаючись на зміст їх релігійних переконань. У тому, що стосується виховання мусульманської і християнської молоді, ми повинні вчити наших молодих шанобливо думати і говорити про інші релігії та їх послідовників, не допускаючи насмішок або лихослів'я над їх переконаннями і практиками. Ми всі знаємо, що взаємна повага є головною у всяких людських відносинах, особливо між людьми, що сповідують якесь релігійне вірування. Тільки так може рости щира і міцна дружба.
Приймаючи дипломатичний корпус, акредитований при Святому Престолі, 22 березня 2013 року, я сказав: «Неможливо жити справжніми зв'язками з Богом, ігноруючи інших. Тому важливо посилити діалог між різними релігіями, я маю на увазі перш за все діалог з Ісламом; і я високо оцінив присутність на Месі початку мого служіння безлічі цивільних і релігійних лідерів ісламського світу ». Цими словами я хотів ще раз підкреслити велике значення діалогу та співпраці між віруючими, особливо між християнами і мусульманами, і необхідність зміцнювати їх. З такими почуттями я знову висловлюю надію на те, що всі християни і мусульмани зможуть бути істинними двигунами взаємної поваги і дружби, особливо через виховання. Прийміть мої найкращі побажання і молитви, щоб ваше життя могло прославляти Всевишнього і нести радість тим, хто вас оточує. Бажаю всім доброго свята!
З Ватикану, 10 липня 2013