Після вступного слова Папи Франциска робота Синоду продовжилися «Доповіддю перед першою дискусією», яку представив кард. Петер Ерде, генеральний доповідач синодальної Асамблеї.
«Сім'я не є моделлю, яка вийшла з обігу», - підкреслив кардинал. Церква дивиться на сім'ю з надією і милосердям. Єрарх ще раз поставив акцент на нерозривності шлюбу, поряд з необхідністю розробити чіткі правила в підході до складних сімейним ситуацій.
Церква звіщає цінність і красу родини, тому що, незважаючи на безліч труднощів, вони «не вийшли з обігу». Кардинал Ерде помітив, що ми живемо в світі емоцій, в якому життя вважається не задумом, а «цілим рядом моментів», де «стабільне зобов'язання лякає» людину, уразливу індивідуалізмом. Але саме в такому світі, посеред цих «знамень часу», Євангеліє сім'ї представляється «цілющою істиною», яку потрібно пропонувати, «ставлячи себе на місце тих, хто найбільше утруднюється визнати її і реалізувати».
Немає «катастрофізму і зречення» всередині Церкви, - сказав генеральний доповідач Синоду. Мова йде про «обширну і загальну спадщину віри». В першу чергу, кардинал засудив гендерну теорію і прирівнювання гомосексуальних союзів до шлюбу між чоловіком і жінкою. Абсолютна більшість католиків не поділяє цих ідей, в той час як шлюб і сім'я, як і раніше, розглядаються віруючими як спадщина людства, яку слід берегти, просувати й захищати. Кардинал не приховує того факту, що католицьку доктрину часто мало знають і практикують, але це «не означає, що вона повинна бути поставлена під питання». «Це стосується особливо нерозривності шлюбу і таємничого шлюбу між хрещеними. Не ставиться під питання вчення про нерозривность шлюбу як такого; більш того, воно безперечно і в основному дотримується також в пастирській практиці Церкви по відношенню до людей, які зазнали катастрофи шлюбу і прагнуть до нового початку. Тому не доктринальні питання, а практичні - водночас нерозривно пов'язані з істинами віри - будуть предметом дискусій на цьому Синоді, що має яскраво виражений пастирський характер». 
Звідси - необхідність більшої обізнаності, насамперед, під час заручин, щоб майбутнє подружжя ясно усвідомлювали як сакраментальну цінність шлюбу, заснованого на «одиничності, нерозривності і плодючості», так і його суспільне призначення. Хоча родина руйнується такими факторами, як розлучення, аборт, насильство, бідність, зловживання, нестабільність роботи, нерівновага, породжене міграцією, - вона незмінно залишається «школою людяності». «Сім'я - це практично останній людський простір ємства в світі, обумовленому в основному фінансами і технікою. Нова культура сім'ї може бути відправною точкою для поновлення людської цивілізації». Саме тому Церква підтримує сім'ю на ділі, хоча «така допомога не може бути відірвана від діяльного зобов'язання держави» по захисту та просуванню загального блага допомогою належної політики."
Згадуючи про тих, хто живе у важких сімейних ситуаціях, кардинал Ерде підкреслив, що Церква - це «отчий дім», і по відношенню до цих людей вона бажає розробити новий пастирський підхід, щоб вони могли відчути любов Бога і всієї церковної спільноти, в перспективі милосердя, - яке проте «не скасовує істини і справедливості»: «Милосердя не скасовує і тих зобов'язань, які виникають з шлюбних уз. Вони продовжують існуватиЮ навіть коли людська любов слабшає або згасає. Це означає, що в разі завершеного Таїнства Шлюбу після розлучення, поки перший чоловік живий, неможливе здійснення другого шлюбу, визнаного Церквою».
Перераховуючи різні ситуації - розлучення, цивільний шлюб, співжиття, - кардинал Ерде заявив про необхідність «чітких керівних принципів» для того, щоб пастирі могли допомогти на практиці парам, котрі переживають труднощі, «уникаючи імпровізацій та пастирської самодіяльності».
Що стосується розлучених другошлюбних, кардинал підкреслив, що «було б помилкою зосереджувати увагу лише на питанні прийняття Таїнств»: потрібно оцінювати ці ситуації в більш широкому контексті, від підготовки до Таїнства Шлюбу до підтримки - не бюрократичної, а пастирської, - подружжя, з тим щоб вони зрозуміли причини краху першого шлюбу і могли виявити ймовірні ознаки його недійсності: «Потрібно враховувати різницю між тим, з чиєї вини зруйнувався шлюб, і тим, хто був залишений: Церква повинна охопити їх особливою пастирською турботою. Розлучені, які вступили в новий цивільний шлюб, належать до Церкви. Вони потребують супроводу пастирів і мають на це право». Але не тільки: з огляду на слабку поінформованість про Таїнство Шлюбу і поширений шлюборозлучний 
менталітет, потрібно мати сміливість визнати недійсність багатьох церковних шлюбів.
У Доповіді перед першою дискусією міститься рекомендація ввести подвійне рішення про недійсність шлюбних уз, уникаючи при цьому «автоматизму», що створює враження, ніби людям дається розлучення. В цьому відношенні, - сказав кардинал, - було б доречним проаналізувати практику деяких православних Церков, що передбачають можливість укладення другого і третього шлюбу з принесенням покаяння.
Заключна частина доповіді присвячена Євангелію життя: життя від зачаття до природного згасання. Відкритість життя є істотною і невід'ємною частиною подружньої любові. Кардинал Ерде зазначив, що сьогодні, особливо на Заході, багато вирішують не мати дітей або, навпаки, роздобути їх будь-якою ціною: «Прийняття життя, прийняття відповідальності у ставленні до породженного життя і турботи про нього, які випливають з цього, можливі тільки, якщо сім'я сприймає себе не як ізольований фрагмент, але як частина цілого переплетення взаємин. (...)
Все більш важливою представляється задача не залишати сім'ю, не залишати сім'ї на самоті, але супроводжувати їх і підтримувати на їх шляху. (...). За сімейними трагедіями дуже часто криється розпачлива самотність, крик страждання, якого ніхто не зумів почути». Тому так важливо подолати «приватизацію почуттів», що позбавляє сім'ю її сенсу і що зводять її до вибору індивідуума. Потрібно створити і на суспільному рівні умови, які б полегшували прийняття дитини або турботу про літню людину. Зі свого боку, Церква покликана приділяти увагу вихованню почуттів і сексуальному вихованню, яке б не було поверхневим і банальним.
Перед Синодом стоїть виклик: по-новому запропонувати світові - і не тільки «групі практикуючих католиків» - "красу християнського послання про шлюб та сім'ю", дати «правдиві і милосердні відповіді» в складних суспільних умовах.
Крім кардинала Ерде, Перша загальна конґреґація включала доповіді архієпископа Паризького Андре Вен-Труа, який подякував Папі за «намір розвивати практику колегіальності єпископів». Сім'я - сказав французький кардинал - це одна зі складових нової євангелізації, і Церква бажає оновити в ній свою місію», в т. ч. і турботою про сім'ї, які потерпілих крах. У свою чергу, кардинал Балдіссері нагадав про всі підготовчі етапи Синоду і підкреслив волю Папи Франциска ґарантувати в ньому «єдність у різноманітності, апостольство в кафолічності».
Християнський портал КІРІОС, за матеріалами Радіо Ватикан.