На цьому тижні в Братиславі проходить Друга європейська зустріч церковних юрисконсультів, в якій беруть участь представники 18 національних єпископатів. Організатором симпозіуму виступила Рада європейський єпископських конференцій (CCEE), і обговорювані питання були зосереджені на волі в двох її вимірах: свободі вираження та право на відмову з міркувань совісті.
Делегати прибули на триденну зустріч з Бельгії, Боснії і Герцеговини, Хорватії, Франції, Німеччини, Англії та Уельсу, Італії, Литви, Нідерландів, Польщі, Португалії, Чехії, Шотландії, Словаччини, Словенії, Іспанії, України та Угорщини.
«Свобода є правом, але також і обов'язком», - зазначає Рада єпископських конференцій у вступній ноті до роботи симпозіуму. «Християни вносять конкретний внесок у розвиток правової думки, особливо в ході триваючих дискусій з питань прав людини, а також засвідчуючи про свою прихильність спільного європейського блага».
На початку зустрічі до її учасників з вітальним словом звернулися президент Конференції словацьких єпископів архієпископ Братислави монс. Станіслав Зволенскі і апостольський нунцій в Словаччині монс. Маріо Джордана, - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.
«Для діяльності Католицької Церкви свобода совісті і свобода слова є невід'ємними, і в той же час вони повинні належати до спадщини нашої цивілізації», - підкреслив монс Зволенскі. «Ми не можемо підкоритися культурній матриці, яка за останні десятиліття призвела до послаблення впливу Євангелія на мільйони європейських громадян», - продовжив прелат. «Модифікація культури супроводжується не тільки всюдисущим агностицизмом, але й приходом різних нових ідеологій», які «стають частиною академічного світу і світу політики», а також «проникають в стиль життя європейських громадян». Одним з наслідків «такого зростання є і наші законні побоювання з приводу можливої втрати свободи в усьому Старому Світі». В суспільній сфері, підкреслив архієпископ Братислави, «все частіше стає майже неможливо діяти згідно вірі, поважаючи християнську антропологію. З цієї причини необхідно поставити в центр дискусій саму сутність та роль людської совісті». Церкви різних країн світу «шукають способи захистити право на заперечення по совісті в таких різних областях, як трудове законодавство, охорона здоров'я та надання послуг».
З презентацією основної теми симпозіуму виступив Генеральний секретар Ради європейський єпископських конференцій монс. Дуарте да Кунья. У своїй доповіді прелат зазначив, що в сьогоднішній Європі існує безліч проблем, через які внесок професійного юридичного консультанта при єпископі «стає все більш необхідним. Це служіння стосується не тільки того, щоб допомогти главі єпархії в точності зрозуміти різні аспекти дебатів, а й підтримати формування чітких і мудрих суджень, відповідно до доктрини Церкви».
Далі з доповіддю на тему принципу заперечення по совісті виступив ректор словацького університету в Трнаві Марек Смід.
Другий день симпозіуму і третя робоча сесія були присвячені дебатам юрисконсультів при різних єпископських конференціях Європи з питань права на заперечення по совісті в галузі медицини. У програмі зустрічі заплановано відвідання Агентства Європейського Союзу щодо захисту основних прав, а також візит в Постійне представництво Святого Престолу при Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Четверта сесія відбудеться 6 березня на тему захисту і меж права на свободу вираження. На цьому заключному засіданні виступить секретар ватиканського Державного секретаріату з відносин з державами монс. Пол Річард Ґаллахер. Архієпископ представить доповідь-роздум про виклики, що стоять перед сьогоднішньою Церквою, про які Папа Франциск говорив у Європейському парламенті і в Раді Європи.