Кардинал Леонардо Сандрі, префект ватиканської конгрегації у справах католицьких Церков східного обряду, знаходиться з 1 по 5 травня в Іраку . Головна мета візиту високого Куріального прелата - засвідчити солідарність з переслідуваними християнами в цій країні.
1 травня, після прибуття в Багдад, кардинал Сандрі попрямував до будівлі нунціатури, де відбулася його зустріч з членами міжцерковної комісії, яка, за дорученням уряду, створює нові підручники з основ християнської релігії для іракських шкіл. У зустрічі взяв участь представник міністерства освіти.
У другій половині дня ієрарх відслужив месу в халдо-католицькому соборі св. Йосипа іракської столиці. У своїй проповіді аргентинський ієрарх особливо згадав «численних братів і сестер - християн усіх конфесій, і всіх людей, які в останні місяці виявилися жертвами нечуваного насильства, багато з яких загинули».
Розмірковуючи на тему уривка з Діянь апостолів, який розповідає те, як Савл - майбутній апостол Павло - у своєму засліпленні думав, що здійснює службу Богові, переслідуючи перших християн, кардинал торкнувся того насильства, яке здійснюють сьогодні в Іраку і Сирії джихадисти. «Думаючи, що вони виконують свій релігійний обов'язок, ці люди зневажають людську гідність - як своїх жертв, так і свою власну».
«Ми хочемо вірити, що в глибині сердець цих людей - як вождів, так і рядових бійців - одного разу прокинеться усвідомлення того, що вони перебувають у засліпленні, що вони захочуть змінити своє життя і стануть вживати свої сили на те, щоб творити, а не руйнувати і знищувати », - сказав Леонардо Сандрі.
На наступний день, 2 травня, ватиканський ієрарх побував у багдадській мечеті Абу Ханіфа. Префекта Конгрегації Східних церков супроводжували представники іракського відділення міжнародної благодійної організації «Карітас».
Сьогодні ця сунітська мечеть - одна з найбільших в іракській столиці - надає притулок тисячі біженцям-сунітам із західної провінції Аль-Анбар, частково захопленої бойовиками «Ісламської держави».
Звертаючись до посланця Папи Франциска, лідери мусульманської громади наголосили, що християни, які жили на землі Іраку ще до приходу сюди ісламу, можуть залишатися в своїй рідній країні. Зі свого боку, кардинал Сандрі закликав «робити все можливе для торжества любові» і передав мусульманським біженцям гуманітарну допомогу - предмети першої необхідності.
Потім ієрарх побував в католицькому соборі Багдада, де помолився з християнськими біженцями з міста Каракош в ніневійскій долині, яка була зайнята ІД минулого літа.
На завершення візиту до Багдада глава ватиканської конгрегації зустрівся з президентом Іраку Фуадом Масума і прем'єр-міністром Хайдером Аль-Абаді. Обидва лідери запевнили ієрарха в тому, що вони вважають за необхідне подальшу присутність християн в їх країні. Президент Масум також висловив сподівання, що Папа Франциск зможе відвідати Ірак, як тільки це дозволять обставини.
3 травня кардинал Сандрі прибув до столиці Іракського Курдистану Ербіль. У християнському кварталі Анкава, на площі перед сиро-католицькою церквою (сам храм не міг вмістити всіх бажаючих) ієрарх взяв участь у літургії, яку очолив патріарх сиро-католицької Церкви Ігнатій III Юнан,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Blagovest.
У своїй проповіді аргентинський ієрарх згадав не тільки нинішніх християнських мучеників та ісповідників, які стали жертвами гонінь з боку ІД, але і їх предків, постраждалих 100 років тому в ході так званого ассірійського геноциду в Османській імперії.
В Ербілі кардинал Сандрі зустрівся з членами Об'єднання благодійних організацій, що надають допомогу східним Церквам, прибулими в Іракський Курдистан двома днями раніше. В об'єднання входять фонди «Oeuvre d'Orient», «Допомога Церкві в потребі», американський фонд CNEWA, благодійний відділ Кельнської архиєпархії та ряд інших католицьких організацій. У попередні дні західні благодійники відвідали ряд таборів біженців, щоб оцінити розмір тієї допомоги, яка їм сьогодні необхідна.
Минулого літа, рятуючись від насильства ісламістів, більше 100 000 християн залишили свої будинки в Мосулі і ніневійскій долині, і знайшли притулок в Ербілі та інших місцях Іракського Курдистану. Намети, розбиті в терміновому порядку дев'ять місяців тому, поступово замінюються більш надійним житлом, проте - незважаючи на ту допомогу, яку надають біженцям іракські та курдські влади, а також міжнародні організації - їх положення залишається вкрай тяжким.
