Святий Престол висловив свою вдячність за миротворчу діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), одночасно захищаючи її від критики, яка з'являється останнім часом. Про це говорив 23 червня 2015 в італійському Сенаті в Римі, з нагоди 40-річчя підписання Гельсінського Заключного акта, кардинал Держсекретар П'єтро Паролін.
Він зазначив, що ОБСЄ часто звинувачують у неефективності і занадто повільному процесі прийняття рішень. "Ми не можемо забувати, однак, що рішення за договорами, які виробляються в довгостроковому діалозі, і які повинні бути прийняті всіма сторонами, є далеко не простим, але тривалим і вимогливим шляхом", - сказав кардинал.
Його виступ опублікувала Ватиканська газета "L'Osservatore Romano".1 серпня 1975 в столиці Фінляндії представники 35 країн нашого континенту підписали Заключний акт, урочисто заявили 10 принципів, якими повинні були б відтепер керуватися держави. Одночасно була створена постійна структура під назвою Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), яка в 1994 р в Будапешті змінила свою назву на поточну - ОБСЄ. Після політичних змін у Центрально-Східній Європі до її складу на сьогодні входять 57 держав. ОБСЄ - одна з небагатьох міжнародних організацій, повноправним членом якої є Святий Престол. Зустріч в Гельсінкі була першою після Віденського конгресу в 1815 конференцією країн, в якій Святий Престол прийняв участь в якості повноправного члена.
Кардинал Держсекретар закликав ОБСЄ до протидії відсутності терпимості і засудження дискримінації щодо християн з тією ж силою, як це робиться стосовно інших релігій. Він також звернув увагу на центральну роль, яку зіграв Святий Престол для включення пункту про релігійну свободу в Заключний акт,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.
Кардинал Паролін також нагадав, що після створення Наради з безпеки і співробітництва в Європі 40 років тому, для неї були передбачені невеликі компетенції щодо захисту прав людини. Спочатку, основним завданням органу була стабілізація клімату розрядки між Сходом і Заходом і безпеки держав. Для СРСР НБСЄ означало, насамперед, зміцнення «статус кво» після Другої світової війни, в той час як Захід був зацікавлений в основному в розробці процедур вирішення спорів та кризових ситуацій шляхом діалогу і дипломатії. Кардинал Держсекретар нагадав, що Святий Престол, вирішуючи приєднатися до нової організації, керувався "цінностями миру", хоча в самому Ватикані не всі підтримували це рішення.