18 жовтня в віці 79 років помер один з найвизначніших археологів Ізраїлю, професор Хайфського університету Адам Зерталь, - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на 9tv.

Зерталь прославився розкопками на горі Ейваль, в ході яких він виявив вівтар, який датується кінцем XIII століття до н. е., і ототожнив його з описаним в Торі (Мойсеєвім П'ятикнижжі) жертовником Ієгошуа бен-Нуна (Ісуса Навина).

Зерталь, уродженець кібуца Ейн-Шемер, був офіцером інженерних військ під час Війни Судного дня (жовтень 1973 р.). Він отримав важке поранення при форсуванні Суецького каналу, після чого провів близько року в госпіталі, і до кінця життя міг ходити лише за допомогою милиць. За його власним визнанням, саме в цей період він зацікавився археологією, що і стала, в підсумку, його життєвим покликанням.

За понад 40 років своєї наукової кар'єри професор Зерталь встиг попрацювати на безлічі археологічних об'єктів в Самарії, Йорданській долині та інших частинах Ізраїлю. Крім вівтаря Ієгошуа бен-Нуна, йому вдалося виявити також залишки давньоєврейського укріпленого табору, що ототожнюється з біблійним Гільгалем - першим табором вибраного народу у Ханаанській землі.

На початку нинішнього десятиліття професор Зерталь працював над вивченням городища Ель-Агуат, датованого раннім залізним віком. Цей об'єкт професор ототожнив з біблійним Гарошет а-Ґаґґоїмі, що згадуються в Книзі Суддів як місце проживання ханаанского воєначальника Сисари.

Багато відкриттів Зерталя стали матеріальним доказом історичності Танаха (Старого Завіту), за що деякі його шанувальники назвали його "Божественним археологом". У той же час група "теоретиків" від археології, яка прагне "довести", що давньоізраїльської історії, мовляв, "зовсім не існувало", записала його у вороги. На адресу Адама Зерталя прозвучало навіть звинувачення в тому, що його роботи начебто рухаються політичними мотивами: співчуттям до поселенської діяльності за «зеленою межею».