З нагоди проведення в Києві 28-29 жовтня 2016 р. Генеральної Асамблеї Комітету Католицької освіти Європи (СЕЕС) Римсько-Католицька Церква і Українська Греко-Католицька Церква провели 27 жовтня в УНІАН спільну прес-конференцію на тему «Демократизація освітньої сфери в Україні та нові можливості для конфесійних шкіл, зокрема, католицьких шкіл»,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на КМЦ.
В обговоренні сьогодення і майбутнього релігійних шкіл взяли участь: перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець, єпископ Харківсько-Запорізької РКЦ Станіслав Широкорадюк, єпископ–помічник Київської архієпархії УГКЦ Йосиф Мілян, керівник напряму католицького шкільництва Комісії (СЕЕС) Петро Майба. Провадив зустріч заступник прес-секретаря Римсько-Католицьких єпископів, директор Католицького Медіа-Центру РКЦ о. Дієго Саєз Мартін.
Перше слово було надане єпископу Йосифу Міляну, який розповів про Комітет Католицької освіти Європи (СЕЕС), його діяльність. Єпископ підкреслив, що цей комітет є міжнародним неприбутковим об’єднанням і сприяє співпраці 28 католицьких освітніх мереж в 26 країнах Центрально-Східної і Західної Європи - в Австрії, Албанії, Бельгії, Чехії та інших. Він був створений в 1974 році. Є навчальним та інформаційним центром, сприяє розвитку вільної католицької освіти в різних європейських організацій. Цей комітет представлено в понад 35 тисячах шкіл і нараховує біля 8 млн. учнів. За завдання - має прагнення служити вихованню та освіті; захищати і пропагувати інтереси католицької школи в різних європейських організаціях.
Отець Дієго, у свою чергу, пригадав слова міністра культури, сказані під час відкриття міжнародного фестивалю «Молодь», що проходить зараз в Києві, де він підкреслив, що проблеми, які переживає зараз Україна, і боротьба з агресором – це також війна культурна. Тобто йде війна й щодо культури, тому дуже важливим є аспект виховання і освіти дітей в країні.
Епископ Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслав Широкорадюк представив нарис виховання католицької молоді і дітей в Церкві. Нагадавши, що в його 7 областей дієцезії якраз і входять Луганська і Донецька область. І власне тут боротьба культури, боротьба свого походження є дуже важливим аспектом. «Ми маємо 7 парафій на окупованій території і важко донести, що таке Католицька Церква і що таке виховання, коли боротьба йде за дітей і молодь. На тих територіях не лише сильна російська пропаганда, але й практика, в яку входить: військове вбрання, вдягання дітей в камуфляжі, призначання себе патріотами, вигуки, що вони будуть боротися з Києвом до останньої краплі крові, – тому видно, як це тяжко впливає на тих людей, що живуть на окупованій території. Тому освіта має велике значення». Єпископ наголосив, що дитині потрібно дати не лише знання, але й виховання. «Без виховання не можна дати дитині освіту. Власне для цього потрібні католицькі школи. І з самого початку, коли в Україну прийшли зміни в 1991 році, головною ціллю було – дати хоча би переступити поріг школи священикам, а вони до цього часу не можуть переступити поріг школи, хіба що на Пасху або Різдво Христове.
Далі єпископ Широкорадюк розповів про практику щодо католицьких освітніх центрів в Україні. Дитячих садочків найбільш створено на Закарпатті – 32. У Львівській дієцезії – 10, в Києво-Житомирській дієцезії – 5. І в таких садочках дітьми займаються не лише вихователі, але й священики, сестри. «Дивною це є річчю, бо в більшості своїй до цих садочків приходять діти не з католицьких родин. Тому що в них дітей не перевиховують, а виховують. Більше того – батьки з інших конфесій приводять своїх дітей в католицькі освітні заклади. Щодо шкіл, то їх небагато. Так, в Закарпатській області є велика допомога від Угорщини і створені приватні ліцеї, школи. Також створена школа в Одесі. А в Харкові існує світська школа, але рівень виховання дуже високий, до неї запрошують священиків як православних, так і католицьких. Діти, які отримали там освіту, відрізняються навіть поведінкою – стільки в них поваги до людини, до думки інших. Що ж впливає на виховання? Бо Католицька Церква не збирається окатоличувати дітей. Єпископ Станіслав вказав на три католицькі ланки, якими є: педагогічне виховання, культурне виховання і моральне виховання. Відзначивши, що це не пріоритет лише католицьких шкіл, це має бути ціллю також і державних закладів, для будь-якого суспільства. Бо при збереженні цих трьох стовпів люди будуть і освічені, культурні, і моральні. Також єпископ нагадав про Київський інститут святого Томи Аквінського, який відіграє величезну роль, враховуючи і екуменічну, бо навчаються у ньому студенти різних конфесій.
Заступник міністра освіти Володимир Ковтунець розповів про зміни в Законі, які були введені щодо виховання дітей, та про перспективи на майбутнє щодо католицьких та інших шкіл.
«Ми розпочинаємо реформу освіту, починаючи з середньої освіти. Це не є щось нове, лише те, що є закладене в Законі України про освіту. І хочемо реалізувати важливий принцип, до якого зобов’язує Європейська конвенція – про право батьків про вибір для своїх дітей освіти, згідно з світоглядом і релігійними переконаннями». Заступник міністра пригадав, що з минулого року було дозволено засновувати школи. З’ясувалося, що без допомоги релігійних громад важко буде вирішувати проблеми з освітою. Тому міністерство декларує нові підходи до освіти, якими є - формування цінностей. Хоча, як виявляється, українське суспільство має спротив проти релігійних закладів, які мають моральні цінності. «Зараз ми даємо дозвіл засновувати заклади освіти усім релігійним організаціям, які будуть виконувати українські стандарти, але й виховний процес будуть вести згідно своїх переконань». Також зараз проходить важливий процес визнання документів про освіту, виданих духовними закладами освіти, від молодшого спеціаліста до кандидатів і докторів з богослов’я, що дозволить цим спеціалістам працювати в державних закладах по спеціальності.
Отець Петро Майба – керівник напряму католицького шкільництва Комісії розповів про ситуацію в Католицькій Церкві щодо виховання і майбутнього католицьких шкіл. Найбільше всього католицьких шкіл на Заході: в Тернопільській, Львівській і Івано-Франківській області. У більшості такі школи засновані монашими чинами, але є і державні, які мають християнське спрямування і діють згідно статуту. Основна проблема, з якою стикаються такі освітні заклади, - це фінансове утримання. Плоди – цілісне виховання дитини. Щодо можливості співпраці з державою, то отець сподівається на новий Закон.
На закінчення, на запитання: чому освіта в католицьких школах краща від державної ? Дали гарну відповідь єпископ Йосиф Мілян та єпископ Станіслав Широкорадюк, зазначивши, що в таких закладах частіше за все викладають сестри-черниці, які працюють не лише задля хліба, а заради чогось набагато більшого - заради Царства Небесного. Тобто заради духовних цінностей. От і весь секрет - співпраця з Божою Благодаттю.