22 січня 2017 року в київському співкафедральному соборі святого Олександра після недільної Меси відбулась екуменічна молитва за єдність християн,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на КМЦ.
Очолив її єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії й адміністратор Києво-Житомирської дієцезії. Взяли участь у молитві архієпископ Клаудіо Ґуджеротті, Апостольський Нунцій в Україні, монсеньйор Йосеф Ґрек, секретар нунціатури, о. Віталій Безшкурий, настоятель парафії св. Олександра, о. Петро Жарковський, директор «Карітас-Спес» в Україні. Греко-католиків репрезентував о. Максим Рябуха, голова Центру академічного душпастирства Київської архієпархії УГКЦ. Були присутні також єпископ Вірменської Апостольської Церкви Маркус із секретарем і представники УПЦ Київського Патріархату.
Для багатьох християн 2017 став роком ювілею Реформації, було згадано у вступному слові. У цьому контексті на початку богослужіння доречно прозвучали слова апостола Павла: «Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення» (2 Кор 5, 18). Згодом була прочитана молитва спільного визнання гріхів, якою всі разом просили: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Ці слова стали рефреном богослужіння, адже сповідання гріхів і примирення з Богом – ключові моменти в житті християнина будь-якої конфесії.
Читання євангельського уривка про блудного сина (Лк 15, 11-24) стало центром богослужіння та змусило слухачів насамперед звернути погляд усередину себе. Хіба ж кожен з нас, занурений у повсякденні клопоти, щоденну роботу та спокушуваний світом, не є тим блудним сином?
Головною ідеєю молитви за єдність християн було примирення – з Богом, із самими собою, з іншими людьми. Не можна мати миру в серці, якщо не примирилися з ближнім своїм. Про це говорив Ісус: «Піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій» (Мт 5, 24). Спільна молитва – це ще один крок до миру; ознака того, що конфесійна різниця не обов'язково мусить бути перепоною для єднання.
Архієпископ Клаудіо Ґуджеротті поділився враженнями від богослужіння: «Молитва за єдність християн сьогодні є одним із небагатьох знарядь, через які ми спільно можемо звертатися до Господа. Бо те, що могло б залежати від людських зусиль, на даний момент, здається, не дає якихось великих результатів. А ця спільна молитва, проведена у співкафедральному соборі, – один зі знаків, які ми можемо робити в єдності. <...> Вона належить до видимих знаків братньої єдності, що їх так само засвідчила остання подорож Святого Отця до Вірменії. Під час візиту він був гостем одного очільника Вірменської Церкви. Власне, такі маленькі жести змінюють ментальність. <...> Знаєте, це як родина: починає руйнуватися від першої сварки – і відроджуватися, єднатися від перших обіймів».
