У Німеччині разом з чисельністю мусульман зростає кількість «шлюбів з примусу». Так, згідно з даними дослідження, опублікованого німецьким Міністерством у справах сім'ї, виявлені додаткові, раніше не досліджені аспекти такого явища, як «шлюби з примусу», передає the Local з посиланням на щоденне видання S?ddeutsche Zeitung.

Всі жінки, що постраждали від насильства, як правило, походили з родин мігрантів, найчастіше вихідців з Туреччини, Іраку та країн колишньої Югославії. Більш ніж в 80% випадків батьки жертв були мусульманами, приблизно 10% постраждалих були з єзидів (синкретична релігія курдів) і лише близько 3% становлять християни.

Тим не менш, автори дослідження з Гамбурзького фонду Lawaetz і жіночої організації Terre des Femmes не схильні вважати проблему виключно ісламським явищем. Вони відзначають, що тут також відіграють роль такі фактори, як традиція, патріархальний уклад, які, мабуть, не мають свого заснування в ісламі, і, звичайно ж, бідність мігрантів. Дослідження, викладене у вигляді 160-сторінкової доповіді, грунтується на інформації, отриманої з 830 центрів соціальної допомоги, які тільки за 2008 р. допомогли приблизно 3400 потерпілим від насильства, а також на звітах зі шкіл і мігрантських організацій.

Встановлено, що більша частина звернулися по допомогу в подібних випадках мали німецьке громадянство. У цієї категорії населення, безумовно, більше можливостей скористатися соціальними послугами, ніж у приїжджих, які не знають мови або перебувають у країні без документів. Очевидно, що реальне число постраждалих значно більше заявленого.

Жертви, які постраждали внаслідок примусу до шлюбу, як правило, заявляють, що основний тиск на них чинив батько.Як зауважили автори дослідження, шлюби з примусу були зафіксовані у тому числі в сім'ях, де батько володів вищою освітою. Такі сім'ї склали більше 6% від загальної кількості вивчених випадків насильства. Тобто ступінь освіченості не впливав на моральний рівень винуватців насильства, відзначає дослідження, інформує Седмиця.

Загалом батьки сімейств, викриті в примусі своїх дітей до шлюбів, мали середній рівень освіти. Матері ж у таких сім'ях в 90% випадків не мали освіти взагалі.

За заявою жертв насильства, основним мотивом в шлюбах з примусу є честь і престиж сім'ї, також часто подібна міра є засобом попередження небажаних знайомств, ганебної дружби дітей. У деяких випадках такий шлюб був реакцією на гомосексуальні нахили нащадка. У 5% випадках постраждалими від примусу до шлюбу виявлялися юнаки.

Приблизно чверть жертв заявляли, що в процесі примусу їм погрожували смертю, більше половини розповіли про застосування насильства по відношенню до них, а більше 70% стверджували, що їм погрожували і шантажували різними способами.

Спеціальний уповноважений уряду з інтеграції Марія Бохмер заявила в інтерв'ю S?ddeutsche Zeitung, що мігрантські співтовариства слід краще сповіщати про те, що в минулому році примусові шлюби були визнані в не закону. Бохмер також звернулася до вчителів шкіл з проханням більш ретельно звертати увагу на ознаки подібних випадків серед учнів.