На розкопках у Місті Давида в Єрусалимі знайшли печатку епохи Першого Храму (також відомий як Храм Соломона, 950-586 до н. е.),- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на ieshuaorg та Управління старовини Ізраїлю.
«Печатки є невеликі шматочки глини, які в давнину служили для запечатування листів, - повідомили в управлінні. - Хоча самі листи не пережили жахливої пожежі, в якій згорів Єрусалим Першого Храму при його руйнуванні в 586 році, печатка, подібно глиняному посуду, завдяки вогню збереглася ще краще, ставши свідченням зниклого листування і її адресатів ».
Як розповіла представник управління старожитностей Орталь Халаф, яка керувала роботами, «на численних розкопках в місті Давида були виявлені десятки печаток, що свідчить про розвинену адміністрацію міста в період Першого Храму». «Найбільш ранні друки несуть на собі в основному піктограми, - продовжила вона. - Замість того щоб писати імена чиновників, їх позначали символами ». При цьому, за її словами, «на більш пізньому етапі - з часів царя Єзекії (близько 700 року до н.е.) і аж до зруйнування Єрусалима - на печатках вже є імена, записані раннім івритським алфавітом». «Завдяки цим знахідкам ми дізнаємося не тільки про стан єрусалимської бюрократії періоду Першого Храму, але і про життя міста та про тих, хто тоді перебував на державній службі», - додала вона.
На частині печаток виведені біблійні імена, деякими з них називають до сих пір, відзначили в управлінні старожитностей.
Але «одна особливо цікава печатка згадує чоловіка на ім'я Ахіян бен Менахем», відзначають археологи, пояснюючи, що ім'я це відомо вченим в контексті історії Ізраїльського царства.
Так, Менахем був царем Ізраїлю, а ім'я Ахіян нагадує ім'я царя Ахава з книги пророка Іллі. «Археологам згадка імені Ахіян цікава тому, що воно свідчить про збереження біблійної іменної традиції впродовж існування Іудейського царства і після руйнування царства Ізраїльського, - вказали в управлінні. - Ці імена - ще один доказ того, що після вигнання десяти колін Ізраїлю біженці з півночі прибули в Єрусалим і навіть займали там адміністративні посади ».
Цар Ізраїльського царства Ахав, що правив в період з 873 по 852 рр. до н. е., увійшов в історію як негативна постать. Так, Йосип Флавій повідомляє про нього, що він поклонявся «золотому теляті» і наслідував злодіянь попередніх царів. У Талмуді Ахав згадується як цар, який не має частки в прийдешньому світі через безчестя. Незважаючи на це, зазначають в управлінні старожитностей, «його ім'я не стало табу, а продовжувало використовуватися, нехай і в зміненій формі - як в Юдеї в останні дні Першого Храму, так і після його руйнування - в вавілонському вигнанні і аж до періоду Другого Храму ».
Колекція печаток буде представлена дослідникам 7 вересня в Єрусалимі на 18-й археологічній конференції «Місто Давида», повідомило також управління старожитностей.