Католицькі єпископи в Австралії висловили стурбованість тим, що закони, прийняті недавно в країні, змусять членів Церкви зареєструватися в якості іноагентів. В минулому місяці в Австралії був прийнятий ряд законів, покликаних обмежити іноземний вплив в політиці. В уряді заявили, що ці зміни, які все ще обговорюються парламентом, повинні сприяти прозорості в політиці і захисті інтересів Австралії.

Представники Католицької церкви заявили, що формулювання в нових законах носять занадто загальний характер і можуть використовуватися для того, щоб перешкоджати проповідуванню релігійних поглядів і благодійній роботі Церкви. "Католики - це послідовники Христа, а не агенти іноземного уряду", - заявив єпископ міста Тувумба Роберт Макгаккін.

Нові закони накладають заборону на пожертвування на політичні цілі з-за кордону і зобов'язують лобістів розкрити всі зв'язки за кордоном, внісши їх до державного реєстру. Відмова від цього буде вважатися злочином. Крім того, законодавство розширює поняття шпигунства: шпигунами будуть вважатися як ті, хто ділиться засекреченою інформацією без дозволу, так і ті, хто отримує її.

Асоціація австралійських католицьких єпископів визнала, що закон не спрямований безпосередньо проти католиків, але його норми і такі поняття, як "іноземний глава" і "комунікаційна діяльність", можуть трактуватися "вельми широко". Як заявив єпископ Макгаккін, християни які сповідують католицьку віру в цьому випадку можуть розглядатися як агенти Ватикану,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Ньвсру. "Кожного проповідника католицької віри можуть зобов'язати зареєструватися в спеціальному реєстрі. Якщо врахувати, що католики становлять понад 20% населення Австралії, то реєстр буде досить великим", - заявив він парламентській комісії 29 січня.

Стурбованість новими порядками висловили також ЗМІ, юристи та інші організації. Так, в австралійському центрі по захисту прав людини заявили, що нові заходи будуть обтяжливі для благодійних і некомерційних організацій. "Багато хто з них просто відмовляться від вибраного порядку, щоб не звітувати про роботу, і це не кращим чином позначиться на демократії в країні", - заявив глава організації Хью де Кретцер. В Юридичній раді Австралії заявили, що всеосяжність нового закону заморозить діалог з суспільством.

У свою чергу, глава комітету з безпеки і зовнішньої розвідки Ендрю Хейсті вважає, що приводів для занепокоєння немає. "Вважаю, що якщо ви хочете процвітання Австралії, а не підриву її положення зсередини, тоді ці заходи вас не торкнуться", - заявив він в інтерв'ю Australian Broadcasting Corporation, в той же час не виключивши деяких змін. "Можливі й інші заходи безпеки, але я не впевнений, що це необхідно", - заявив він.