Зі священнослужителем проф. Рафікi Нахр розговорював отець Павло Рител-Андріанік.
Отець Павло Рител-Андріанік: - Євреї, християни і мусульмани вірять в єдиного Бога. Чи всі ми молимося тоді до одного Бога, чи ні?
Священнослужитель проф. Рафікi Нахр: «Безсумнівно, релігії монотеістечні сповідують, що Бог один, але в Корані Бог представлений інакше, ніж у Біблії. Святе Письмо показує нам Бога, який входить в історію людства, а в Корані не вистачає цієї історичної події. Ще багато інших відмінностей. Можна сказати, що ми віруємо в того ж самого Бога, але наше християнське поняття про Нього таке, яке було зазначено в Біблії, а не в Корані». - Наскільки важлива особистість Ісуса Христа та Марії в ісламі?
- В ісламі Ісус вважається пророком, для цього відведено Йому в Корані дуже багато місця. Основні відмінності, однак, полягають в тому, що мусульмани не визнають Трійці та божественності Ісуса як Сина Божого. В ісламі Марія оточена особливим шануванням. Хоча Коран не повідомляє про матерів пророків, але Марії присвячена вся 19 Сура, в якій розповідається історія Благовіщеня і народження Ісуса. Більше того, мусульмани часто приходять молитися у священні місця Марії, наприклад у Віфлеєм.
- В останні десятиліття все більше і більше мусульман прибувають до Західної Європи...
- Про мусульман в Європі часто говорять зі страхом. Ісус ніколи не боявся зустрітися з іншою людиною, незалежно від релігії або переконань. Може бути, Господь Бог посилає їх, щоб надати їм можливість зустрітися з християнами і дізнатися про Біблію. Якби вони були в їх власних країнах, то ніколи не мали б такого шансу. Таким чином, найкращою відповіддю є Євангеліє, наші відносини, без упереджень. З точки зору держав - на благо тих, хто приїжджає, треба поставити певні вимоги, зокрема, що стосуються мови та культури країни, а не замикатися в своїх гетто. Якщо ви їх не інтегруватимете, вони не самі не інтегруються. Крім того, необхідно дотримуватися принципу взаємної поваги. Кожна людина вільна, коли справа доходить до віросповідання. Але якщо християнська Європа стає все більш мусульманська, це не з вини мусульман, але, можливо трохи нашої.
- Яка роль жінки в мусульманському світі?
- Це може вразити нас, але в мусульманській Туреччині жінки отримали право голосу в 1934 році, і у Франції в 1944 році, а в Швейцарії в 1971 році. Наскільки я знаю, виключенням була в Європі була Польща, де жінки отримали таке право після отримання незалежності в 1918 році. Тим не менш, Туреччина є унікальна, оскільки жінки все ще не мають права голосу в багатьох арабських країнах. Це свідчить про їх соціальний стан. Я повинен визнати, що також в християнстві жінки отримали це право лише через багато років. Будемо сподіватися, що жінки в ісламі також будуть трактуватись з більшою повагою. Але необхідно більше часу.
- Широкі дискусії у Страсбурзькому суді спровокувала заборона хреста в одній з італійських шкіл.
- Італійці самі швидко зреагували. Цей випадок не означає, що держава є атеїстична чи виступає проти католицької Церкви. Крім того, варто знати, що християнські школи, наприклад, в Йорданії, Єгипті та Ізраїлі, мають у класах хрести і мусульмани не мають до цього претензій. Взаємна повага і розуміння, ми можемо сказати – релігійна толеранція стосовно християн. Мало того, в Єрусалимі кожна дитина народжується мусульманській родині, а потім через кілька днів записується в християнську школу ...
- А як щодо питання мінаретів у Швейцарії?
- Це питання не тільки про мінаретів. Ви можете відкрити дискусію щодо поводження з християнами в мусульманських країнах, особливо там, де не дозволено будівництво церков. Крім того, для прикладу, в Пакистані це називається закон про богохульство. Якщо двоє людей, які засвідчать, що хтось сказав щось проти Мухаммада, то цього не перевірятимуть, але особу засудять до позбавлення волі і заслання. Крім того, чиниться великий суспільний тиск на християн, тому багато з них покидають Близький Сход і в тому числі Святу Землю.
- Знаєте багато людей, які перейшли з ісламу в католицизм?
- Не знаю багато, але знаю цих людей. В принципі, перехід з ісламу в іншу релігію, навіть може бути покараним стратою, так що це просто небезпечно. Це завжди пов’язано з обов'язковою дискримінацією, втратою місця праці і проблемами для всієї родини. Недавно я зустрів людину з Алжиру, яка перейшла в католицизм. Навіть її батьки не знають, що у них дочка християнка.
- У вас є мусульманські друзі?
- Звичайно! Я ріс у мусульманському середовищі в Лівані і знаю багато мусульман, серед них також є справжні друзі. Важливо жити без упереджень до інших. Знаю побутує така думка в Європі, ніби мусульмани - то терористи. Але це ж невелика група фанатиків. З мого досвіду можу сказати, що багато мусульман - це чесні та віруючі людей. Скільки християни моляться п'ять разів щоденно?! І це лише один приклад.
- Яким ви бачите майбутній діалог з ісламом?
- Багато хорошого зробили Іван Павло II і Венедикт XVI, особливо після переговорів в Регенсбурзі. Незважаючи на критику католицької церкви, то допомогло мусульманським вченим навіть написати заяву, що засуджують терористичні атаки. Були також ряд католицько-мусульманського засідань, які служить для поліпшення двосторонніх відносин. А в цьому році відбудеться Синод з Близьким Сходом, що ймовірно стане ще одним кроком вперед.
- Що б ви сказали нашим читачам?
- Коли ви зустрічатимете мусульман, приймайте їх як братів і не бійтесь ісламу. У той же час це є можливість свідчити про християнське життя згідно Біблії. Навіть якщо багато людей не навернуться до християнства, тому що це заборонено в ісламі, то такі євангельські цінності, як взаємна любов, повага та відкритість до інших принизять їхнє життя. Може бути, вони не стануть фактичними християнами, але насправді будуть жити як християни.
Джерело niedziela.pl