У цьому сезоні в Чернігові здійснюється вивчення мису Єлецької гори, якому загрожує знищення внаслідок розвитку ерозійних процесів. Відповідно до планів міста, у ХІХ – на початку ХХ ст. тут був монастирський сад, оточений мурами, що спускались вздовж схилу гори у бік сучасної вул. Толстого. Про це інформує кандидат історичних наук, доцент Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету "Чернігівський колегіум" Олена Черненко на сторінці в Facebook, - повідомляє Християнський портал КІРІОС.

Відомо, що Єлецька гора була однією з найдавніших заселених ділянок у межах сучасного міста. Про привабливість її для давніх мешканців краю свідчать виявлені під час досліджень культурного шару уламки керамічних посудин доби бронзи, раннього заліза, слов’янського часу. 

Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше ХІV ст.) на цій ділянці сформувалось християнське кладовище. Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до ХІХ ст.), внаслідок чого утворилось до 7 ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну. Цей цвинтар не позначений на жодному з планів Чернігова та не згадується у писемних джерелах. Напевно, він не був монастирським (забагато дитячих поховань), однак його виникнення можна пов’язати з розташованим поруч мурованим Успенським собором ХІІ ст., збереженим після нашестя монголів.

Поміж могил у материку вдалось виявити залишки більш давніх об’єктів (ям та споруд): Х – початку ХІ ст. та ХІІ – початку ХІІІ ст. З цими об’єктами пов’язані, окрім численних уламків кераміки, знахідки імпортного посуду, предметів побуту (ключі, ножі, пряслиця), вудила та кресало, копоушка, деякі інші речі. Знайдено також хрестик ХVІІІ ст., а в заповненні одного із захоронень – дві «димлені» миски цього ж часу.