Понтифік: Болгарія повинна залишитися землею зустрічі (ВІДЕО)О 9:50 місцевого часу, що збігається з київським, літак з Папою Франциском на борту приземлився в столиці Болгарії місті Софії. Главу Католицької Церкви біля підніжжя трапу зустрічав Прем’єр-міністр Бойко Борісов. Діти в національному вбранні вручили Святішому Отцеві квіти. Глава Уряду разом з гостем пройшли через почесну варту до терміналу, де відбулася приватна зустріч та обмін подарунками. З аеропорту Папа від’їхав до Президентського палацу, де відбудеться офіційна церемонії привітання, а після візиту ввічливості до Глави Держави – зустріч з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства.
 
Папа: Болгарія – міст між цивілізаціями. Звертаючись до представників цивільної та церковної влади під час першої промови в Болгарії, Папа Франциск вказав на особливість цієї країни, де в гармонії проживають представники різних культур і релігій, та на виклики, що стоять перед сучасним болгарським суспільством.

Розпочинаючи свою першу промову під час Апостольського візиту до Болгарії, Папа Франциск зазначив, що ця країна – є «місцем зустрічі різноманітних культур і цивілізацій, мостом між Східною й Західною Європою, воротами до Близького Сходу, землею з давніми християнськими традиціями, що живлять покликання до того, аби сприяти зустрічі як серед релігій, так і в міжнародній спільноті».

У неділю, 5 травня 2019 р., після прильоту та офіційної зустрічі в аеропорту, Глава Католицької Церкви прибув до Президентського палацу, на площі перед яким відбулася офіційна церемонія привітання. Прозвучали державні гімни, віддано військові почесті. Після взаємного представлення офіційних делегацій, Папа здійснив візит ввічливості до Глави Держави. Опісля вони разом вийшли на площу Атанаса Бурова перед Президентським палацом, де відбулася зустріч з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства країни.

Земля, що сприяє зустрічі й діалогу

Промовляючи після Президента, Папа привітав представників цивільної влади, Президента країни, Патріарха Неофіта, митрополитів і єпископів Святого Синоду та всіх вірних Болгарської Православної Церкви, а також духовенство й вірних Католицької Церкви. Він поздоровив також християн інших конфесій, членів юдейської спільноти та мусульман, цитуючи «Декларацію про загальнолюдське братерство задля всесвітнього миру та спільного співжиття», підписану в лютому цього року в Абу-Дабі, в якій підтверджувалося «глибоке переконання, що справжнє вчення релігій закликають залишатися й надалі вкоріненими в цінностях миру, сприяти цінностям взаємного пізнання, людського братерства й співжиття».

Глава Католицької Церкви зазначив, що гостинність болгарського народу сприяє тому, аби кожна релігія, що покликана сприяти гармонії й злагоді, допомагала розвивати культуру, позначену глибокою пошаною до гідності кожної людини, відкидаючи будь-яке насилля та протиставляючись тим, хто намагається нею маніпулювати.

Визначні постаті минулого, що поєднують Болгарію і Ватикан

Вселенський Архиєрей пригадав Апостольський візит до Болгарії святого Івана Павла ІІ в травні 2002 року та понад десятирічне служіння в Софі Апостольського Делегата Анджело Джузеппе Ронкаллі, що пізніше став Папою Іваном ХХІІІ, який «докладав усіх зусиль для того, аби сприяти братерській співпраці між усіма християнами» і, завдяки ІІ Ватиканському Соборові, який він скликав, «дав великий імпульс і переконливість розвиткові екуменічних стосунків».

Одним з результатів цих подій, за словами Папи, є те, що від 1968 року офіційна делегація Болгарії, до якої входять представники цивільної та церковної влади, щороку здійснює візит до Ватикану з нагоди празника святих Кирила й Методія, що «євангелізували слов’янські народи», сприяючи розвитку мови та культури. Хоча й минуло понад тисяча років, Святі покровителі Європи, за словами Святішого Отця, й надалі залишаються прикладом апостольського ентузіазму та натхненниками діалогу, гармонії, зустрічі між Церквами, державами й народами.

Досвід міграції та виклики сучасного міграційного феномену

Заторкуючи сучасні проблеми Болгарії, Святіший Отець зазначив, що країна переживає наслідки міграційного феномену останніх десятиліть, під час якого два мільйони болгарів залишили свої домівки, шукаючи працю за кордоном. З іншого боку, як і всі інші європейські країни, Болгарія переживає демографічну кризу, викликану відсутністю перспектив на майбутнє. Ще одна проблема – це прибуття до кордонів країни численних мігрантів і біженців, що втікають від воєн, конфліктів і бідності, намагаючись знайти безпеку й притулок в багатших країнах європейського континенту.

Наступник святого Петра відзначив зусилля уряду Болгарії, спрямовані на створення таких умов, які б спонукали молодь залишатися в своїй країні. Він закликав представників уряду й надалі трудитися для того, аби молоді люди мали можливість планувати своє майбутнє й майбутнє своєї сім’ї, знаходячи у власній країні умови для гідного життя. Звертаючись до болгарського народу, що пережив труднощі еміграції, Папа закликав їх «не закривати очі, серце й руки» перед мігрантами, що стукають в їхні двері.

На завершення Папа Франциск ще раз вказав на особливість Болгарії, як місця мирного співжиття різних культур, цивілізацій та релігій, і побажав, щоб «ця земля, обрамлена великою рікою Дунаєм і берегами Чорного моря», дарувала своїм дітям обнадійливе майбутнє.

Перед полуднем 5 травня 2019 р., відбувся візит Папи до Патріарха Неофіта та Священного Синоду Болгарської Православної Церкви та приватна молитва перед святих Кирила й Методія в соборі св. Олександра Невського в Софії. Потім на площі перед собором, де була виставлена ікона Несебирської Богородиці, Святіший Отець проказав з вірними молитву «Царице Неба».

Папа розпочав своє звернення великоднім привітом: "Христос воскрес!" – "Воістину воскрес!" «Вже з найдавніших часів на цих болгарських землях цими словами християни – православні й католики – обмінюються вітаннями в пасхальний час, – сказав Святіший Отець, додавши болгарською мовою: "Христос Воскресе!"– Вони висловлюють велику радість з приводу перемоги Ісуса Христа над злом і смертю. Вони є запевненням і свідченням осередку нашої віри: Христос живий! Він – наша надія та найпрекрасніша молодість у цьому світі. Все, до чого Він торкається, стає новим, наповнюється життям».

Далі Папа, посилаючись на постсинодальне Апостольське напоумлення Christus vivit, звернувся до кожного зокрема наступними словами: «Він живе і хоче, щоб ти жив! Він у тобі, Він з тобою і ніколи тебе не залишає. Він прямує поруч з тобою. Хоч би як ти хотів від нього віддалитись, поруч з тобою є Воскреслий, що постійно кличе тебе й чекає, щоб почати все спочатку. Він ніколи не боїться починати наново: завжди простягає тобі руку, щоб підвести й прямувати з тобою. Коли ти почуваєшся старим задля смутку, – а смуток робить старим, – образ, страхів, сумнівів і невдач, Він буде там, щоб повернути вам силу й надію. Він живе й бажає тебе живим та пряму, з тобою» (див. Постсинодальне Апостольське напоумлення Christus vivit, 1-2).

Згадуючи «доброго Папу» святого Івана XXIII

За його словами, ця віра в воскреслого Христа дві тисячі років звіщається в кожному куточку землі завдяки великодушній місії багатьох віруючих, яких покликано віддати все для євангельського звіщення, нічого не затримуючи для себе самих. В історії Церкви, також і тут, у Болгарії, існували Пастирі, що відзначалися святістю життя. Серед них з приємністю згадую мого попередника, якого ви називаєте "болгарським святим", святого Івана XXIII, святого Пастиря, пам'ять про якого особливо жива на цій землі, де він жив з 1925 по 1934 рік. Тут він навчився цінувати традиції Східної Церкви, встановлюючи дружні стосунки з іншими релігійними конфесіями. Його дипломатичний і пасторальний досвід у Болгарії залишив дуже сильний слід у його пастирському серці, приводячи його до сприяння перспективі екуменічного діалогу в Церкві, що мав значний імпульс у ІІ Ватиканському Соборі, якого прагнув саме Папа Ронкаллі. Святіший Отець наголосив, що в певному сенсі, потрібно дякувати цій землі за мудру й надихаючу інтуїцію "доброго Папи".

Болгарія – перехрестя екуменізму

Далі Вселенський Архиєрей мовив: «Йдучи слідами цього екуменічного шляху незабаром я буду радий привітати представників різних релігійних конфесій Болгарії, яка, хоч і є православною країною, є також перехрестям, де зустрічаються та ведуть діалог різні релігійні віровизнання. Приємна присутність на цій зустрічі представників цих різних спільнот вказує на бажання всіх прямувати шляхом, кожного дня дедалі необхіднішим, «прийняття культури діалогу як шляху, спільної співпраці як поведінку, взаємного розуміння як методу й критерію (Документ про загальнолюдське братерство, Абу-Дабі, 4 лютого 2019 року).

Ми перебуваємо близько старовинного храму Святої Софії, і поруч патріаршого собору св. Олександра Невського, де я перед тим молився спогадуючи святих Кирила й Методія, євангелізаторів слов'янських народів. У прагненні виявити пошану й прихильність до цієї шанованої Болгарської Православної Церкви, я мав радість перед тим привітати та обійняти мого брата Святішого Патріарха Неофіта, а також Митрополитів Святого Синоду».

Молитва за Болгарію

На закінчення Папа Франциск звернувся до «Пресвятої Діви Марії, Цариці неба й землі, щоб Вона заступалася за нас перед Воскреслим Господом, аби Він дарував цій улюбленій землі завжди необхідний імпульс бути землею зустрічі, на якій, поза культурними та релігійними або етнічними відмінностями, ви змогли й надалі пізнавати та поважати одні одних як діти того самого Отця. Наше благання висловлюється старовинною молитвою «Царице Неба» - Regina Caeli. Молимось тут, в Софії, перед іконою Несебирської Божої Матері, що означає «Брама Небесна”, що була дуже дорога моєму попереднику Святому Іванові XXIII, який почав шанувати її тут, в Болгарії, і мав при собі аж до смерті».

Після молитви «Царице Неба», Святіший Отець уділив Апостольське благословення. 

 Папа: зустріч з біженцями в столиці Болгарії Софії. Другий день Апостольського візиту Папи до Болгарії розпочався відвідинами центру прийому біженців на околиці Софії.

 Перед від’їздом до Пловдиву в понеділок вранці (6 травня 2019), Папа Франциск відвідав центр прийому біженців, відкритий у 2013 році в старому будинку колишньої школи на околиці Софії, де зустрінувся приблизно з п’ятдесяткою осіб, включаючи сім’ї з дітьми, переважно з Сирії та Іраку. Він є одним з трьох центрів біженців у болгарській столиці.

Святішого Отця зустрів директор Карітасу Болгарії Емануїл Паташев, який привітав Папу. Дала свідчення одна з волонтерок, яка розповіла як вони щоденно трудяться з мігрантами, щоб допомогти їм інтегруватись у суспільство, навчають болгарської та англійської мови, стараються кожного дня жити тим, чого навчає Папа: приймати, інтегрувати, супроводити цих страждаючих людей. Хор дітей від шести до десяти років проспівав пісню, а потім вони подарували Папі свої гарні кольорові малюнки.

Святіший Отець звернувся до присутніх з коротким словом. Він наголосив, що діти завжди допомагають краще зрозуміти те, що відбувається. Ці діти та їхні сім’ї, втікаючи від війн чи бідності, залишили свою батьківщину й пройшли  болісним шляхом, шукаючи притулку та надії на майбутнє. «Сьогодні світ мігрантів і біженців, – сказав Святіший Отець, – є, певною мірою, світом хреста людства, а цей хрест – це так багато страждаючих людей». Він подякував дітям та їхнім родинам за добру волю, з якою вони сприймають цей хрест, шляхом терпінь, несучи її до країн, до яких прибувають з великими труднощами й стражданнями. Папа подарував центрові прийому біженців ікону Пресвятої Богородиці з Дитятком Ісусом, щоб підкреслити присутність Пречистої Діви Марії на місці великих страждань, але також і великої надії. На закінчення зустрічі Його Святість уділив присутнім Апостольське благословення.

Біженцями, крім Карітасу, опікуються міжнародні організації, Болгарський Червоний Хрест та неприбуткові недержавні організації. Слід згадати, що до 2012 року Болгарія не була упривілейованою  метою переселення мігрантів. Того року до країни прибули тільки трохи більше, як 1300 мігрантів. Але згодом,  через закриття балканського маршруту мігрантів, у 2013-15 роках відбулось зростання, яке перевищило 1300%. Болгарське державне агентство в справах біженців у 2015 році зареєструвало понад 20 тис. запитів про міжнародний захист, у той час, як пункти прийому мігрантів були розраховані тільки на 5 тисяч. Після закінчення надзвичайної ситуації в 2018 році, кількість нелегальних мігрантів зменшилась на 85% порівняно з попередніми роками.

Ваня Клечерова, речник Карітас Болгарії, в інтерв’ю для VaticanNews розповіла про діяльність цієї католицької благодійної організації в країні. Карітас Болгарії засновано 1993 року, зосереджуючи свою діяльність у сфері всебічної допомоги найбільш потребуючим та надаючи допомогу в надзвичайних ситуаціях. Минулого, 2018 року, Карітас надав допомогу майже шести тисячам осіб, серед яких похилі віком, знедолені жінки з своїми дітьми, діти з фізичними вадами, безпритульні та понад 2700 біженців і мігрантів. Тепер проблема біженців у Болгарії не є дуже відчутною, бо їхня кількість не перевищує 2 тисячі на 6 мільйонів населення.

Зустріч з Папою стала нагодою замислитись на проблемою біженців, які були змушені залишити свої домівки не з власного вибору, а з причин війни чи переслідувань. Болгарський відділ Карітас надає їм всебічну поміч, допомагає з мовним питанням, організовує зустрічі з тими, хто шукає роботи, допомагає знайти тимчасове житло.

Папа: Чудо відбувається в серці, подібному до дитячого. Звертаючись до дітей, що під час Святої Меси в Раковському (Болгарія) приступили до першого Святого Причастя, Святіший Отець закликав їх пам’ятати, що Христос живий і що Він завжди бажає перебувати поруч з ними.

Другого дня Апостольського візиту до Болгарії, в понеділок, 6 травня 2019 р., Папа Франциск відвідав місто Раковський, більшість населення якого становлять католики. В одному з головних осередків католицтва Болгарії, він, насамперед, очолив Святу Месу в храмі Пресвятого Ісусового Серця, під час якої 245 дітей прийняли перше Святе Причастя.

Бачити воскреслого Христа очима віри

«Христос воскрес!» – цим великоднім привітанням Святіший Отець звернувся до дітей. «Це привітання, – зазначив він, – є вираженням радості для нас, християн, Христових учнів, бо Він, з любові віддавши життя на хресті, аби знищити гріх, воскрес і вчинив нас дітьми Бога Отця. Ми радіємо, бо Він живий і присутній сьогодні серед нас».

Промовляючи до дітей, Папа зазначив, що цей день запам’ятається їм назавжди як перша зустріч з Христом у святій Тайні Євхаристії. «Ми не бачимо Його фізичними очима, – підкреслив він, – але очима віри». Наступник святого Петра пояснив дітям, що перше Святе Причастя є святом тому, щоб вони пам’ятали, що Христос бажає завжди перебувати поруч з ними й ніколи їх не залишить.

Чудо відбувається в серці, подібному до дитячого

Пригадуючи літургійне читання дня, в якому Христос у чудесний спосіб помножив п’ять хлібів і дві рибини для того, аби нагодувати людей, що йшли за Ним  (пор. Ів 6, 1-15), Папа зазначив, що це чудо почалося тоді, коли хлопчина підніс Ісусові хліб і рибу. «В такий самий спосіб, – наголосив він, – сьогодні ви допомагаєте здійснитися чудові, нагадуючи нам, присутнім тут дорослим, нашу першу зустріч з Христом у Пресвятій Євхаристії, аби ми могли подякувати за той день. Ви допомагаєте нам знову святкувати й радіти Христом, присутнім в Хлібі Життя». Чуда, за словами Святішого Отця, можуть відбуватися тоді, коли наше серце подібне до дитячого серця, здатного ділитися, мріяти, дякувати, довіряти й шанувати інших.

Перше Причастя, але не останнє

Проповідник додав, що свято Першого Святого Причастя – це день радості, братерства і єднання з усією Церквою, яка, насамперед, у Пресвятій Євхаристії виражає братерську єдність між усіма своїми вірними. Папа наголосив, що посвідченням кожного християнина є слова: «Бог є нашим Отцем, Христос – наш Брат, Церква – наша сім’я, ми – брати і сестри, а наш закон – любов».

«Заохочую вас, – сказав на завершення Святіший Отець, – завжди молитися з натхненням і радістю, так само, як сьогодні. Пам’ятайте, що це – таїнство Першого, а не останнього Причастя, пам’ятайте, що Христос вас завжди чекає. Тому бажаю вам, щоб сьогоднішній день став початком багатьох Причасть, щоб ваше серце, так як сьогодні, завжди було святковим, повним радості й, насамперед, вдячності».

Папа особисто запричащав всіх першопричасників. Наприкінці Євхаристійного богослуження Глава Католицької Церкви звернувся з коротким подячним словом, зокрема, зверненим до тих, які приготували та організували його візит до Болгарії. З храму Пресвятого Серця він від’їхав до монастиря сестер францисканок. Після обіду з єпископатом Болгарії Святіший Отець в храмі святого архангела Михаїла зустрінеться з католицькою громадою.

Папа: Мир – це дар і завдання, подарунок і щоденні зусилля. Молитвою за мир з представниками інших релігій, що відбулася на центральній площі столиці Болгарії, завершився другий день візиту Святішого Отця до цієї балканської країни.

«Боже, вчини мене знаряддям твого миру» (Молитва святого Франциска). Заключною подією візиту Папи Франциска до Болгарії, відвідини якої є першим етапом 29-ї Апостольської подорожі, що проходив під гаслом «Мир на землі», стала міжрелігійна та міжконфесійна зустріч, що відбулася ввечері, 6 травня 2019 р., на головній площі Софії – Площі Незалежності.

Понад три чверті населення Болгарії становлять православні, ще десять відсотків – мусульмани. Крім того, в країні проживають представники юдаїзму та інших християнських конфесій. Католики, як і протестанти, становлять лише по 1% населення. Помітною є також громада Вірменської Апостольської Церкви.

Полум’я миру

Прибувши на місце проведення заходу відразу після повернення до Софії з Раковського, Глава Католицької Церкви разом з представниками інших віровизнань вийшли на приготовану сцену, на якій були встановлені свічка із логотипом Папського візиту, оливкове дерево як символ миру та троянди – символ Болгарії.

Прозвучала «Пісня створіння» святого Франциска з Ассізі та 122 Псалом, після чого запалено центральну свічку та 6 лампадок, а тоді представники православної Церкви, юдаїзму, протестантів, ВАЦ, мусульман та католиків почергово проказали молитву за мир, відповідно до власних релігійних традицій. Від імені католицької громади Папа проказав «Молитву святого Франциска».

В дусі щирої пошани до створіння та кожної людини

«Дорогі брати й сестри, ми помолилися за мир словами, натхненими святим Франциском з Ассізі, великим почитателем Бога Творця й Отця всіх. Це любов, яку він засвідчив своєю прихильністю та щирою пошаною до створіння та до кожної людини, яку зустрічав на своїй дорозі», – сказав Святіший Отець, промовляючи до учасників молитовної зустрічі.

Мир – це дар і завдання

За словами Єпископа Риму, ця любов зробила святого Франциска будівничим миру, і за його прикладом, кожен з нас покликаний ставати «ремісником» миру, «миру, про який кожен з нас повинен молитися й задля якого трудитися», бо він є «даром і завданням, подарунком і постійним та щоденним зусиллям». Миру, дієвого та зміцненого «проти всіх форм егоїзму та байдужості», які протиставляють «дріб’язкові інтереси деяких людей недоторканій гідності кожної людської особи».

«Мир вимагає та просить, аби ми обрали нашим шляхом діалог, стилем поведінки – спільну співпрацю, а методом і критерієм – взаємопізнання, аби зустрічатися в тому, що нас поєднує, шанувати одні одних в тому, що розділяє нас, і спонукати нас дивитися в майбутнє, як простір можливостей і гідності, особливо, для прийдешніх поколінь», – сказав Глава Католицької Церкви, посилаючись на підписаний на початку лютого в Абу-Дабі Документ про загальнолюдське братерство.

Маяк, запалений полум’ям любові

Далі Папа зауважив, що шість запалених лампадок символізують «запалене в нашій душі полум’я любові, що повинно перетворитися в маяк милосердя, любові та миру» в наших життєвих середовищах. «Маяк, яким хочемо просвітити увесь світ. За допомогою полум’я любові хочемо розтопити кригу війн», – наголосив він.

У світлі того, що з місця проведення зустрічі можна побачити культові споруди різних Церков і віровизнань, а сама площа протягом сторіч була місцем зустрічі та дискусій мешканців міста, приналежних до різних культур і релігій, Глава Католицької Церкви побажав, щоб це місце залишалося «свідченням миру».

Завдяки співпраці всіх

«В ці хвилини наші голоси змішуються та однозвучно виражають палке прагнення миру: миру, щоб поширитися по всій землі! В наших родинах, в кожному з нас, а особливо – в тих місцях, де чимало голосів змушені замовкнути через війни, заглушені байдужістю та ігноровані гнітючим спільництвом різних груп інтересів», – сказав Папа, заохотивши всіх – представників релігій, світу політики та культури – співпрацювати для здійснення цього прагнення, адже «кожен може там, де перебуває, виконуючи свої обов’язки, сказати: “Вчини мене знаряддям Твого миру”». На завершення Святіший Отець запросив учасників зустрічі обмінятися знаком миру.

 

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.