Історична Церква Святої Софії в Нікеї (сучасний Изник, Туреччина), де в 787 р. проходив Сьомий Вселенський собор, почала функціонувати як мечеть, для якої вже призначено муфтія.

Церква Святої Софії в Нікеї вперше була перетворена на мечеть в 1331 р., після завоювання малоазійської частини Візантійської імперії турками-османами. Вона залишалася мечеттю до прибуття в регіон військ Грецької армії під час кампанії, яку вони здійснювали в Малій Азії після закінчення Першої світової війни.

У 1922 р. церква згоріла і довгий час перебувала в руїнах. Потім вона була відновлена, але до останнього часу не була ні мечеттю, ні церквою, а була звернена в музей. Нещодавно турецька влада ухвалила рішення скасувати музей у церкві Святої Софії і передати її ісламській громаді в якості мечеті. Початок ісламських молитовних зібрань у древній християнській святині збігається з початком періоду посту - Рамадану, в який від сьогодні вступають мусульмани.

Під час правління римського імператора св. Костянтина Великого, в 325 р., в Нікеї проходив Перший Вселенський Собор. На Соборі був прийнятий т. зв. Нікео-Царгородський Символ віри, який стверджує догмат про Пресвяту Трійцю, і була засуджена аріанська єресь. Також на Соборі було визначено час святкування Пасхи Христової, спільний для всіх християн. Про це християнський портал КІРІОС інформує, посилаючись на Седмицю.

Церква Святої Софії в Нікеї була побудована за наказом візантійського імператора св. Юстиніана I в VI ст. Саме в ній в 787 р. проходив Сьомий Вселенський (або Другий Нікейський) Собор, на якому була засуджена іконоборча єресь.

Изник ​​в даний час залишається титулярною митрополією Константинопольського Патріархату і номінальним єпископством Римсько-католицької Церкви (втім, ця кафедра з 1976 р. ніким не заміщена).