Традиційно напередодні свята Різдва Христового Глави найбільших традиційних Церков України звернулися з різдвяними привітаннями до своєї пастви.
Предстоятель Української Православної Церкви Митрополит Володимир (Сабодан) у своєму посланні коротко висвітлив історію спасіння людства, яка тривала від старозавітньої релігії, ґрунтованої на Мойсеєвому Законі, котрий виявляв гріх, однак не давав справжнього звільнення. Дійсну свободу від рабства і тупиковості гріха вповні реалізувало саме воплочення Сина Божого - Ісуса Христа.
Також митрополит підсумував наслідки року, що минає – це і привезення православних святинь, і 20-річний ювілей Харківського собору. В свою чергу, 2013 рік буде також особливим, оскільки весь український народ святкуватиме 1025-ліття хрещення Київської Русі – ювілей грандіозної події, що змінила всю нашу історію.
Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет своє послання почав із роздумів про гріх та його жахливі руйнівні наслідки: запекло-безбожний комуністичний режим, розбещення, жорстокість, соціальна розрізненість.
Одночасно він привів у приклад життя Самого Христа, повне скромності, вбогості, покірного несення Свого хреста.
Незважаючи на те, що злоба й ненависть, бездуховність і розпуста у світі продовжують панувати і навіть посилюються, християни повинні гідно нести своє високе звання, щоб бути достойними називати себе цим словом.
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Блаженніший Святослав (Шевчук) у своєму посланні більшу увагу приділив історичному аспекту Христового Різдва. Це - передусім, відвідини трьох царів, або мудреців-астрономів, які, шукаючи Першопричину всього сущого, сміливо пішли за зорею. Їх мають наслідувати і сучасні люди, йдучи до Вифлеємської стаєнки та поклоняючись новонародженому Дитяті. Адже це не просто дитина народилася, а очікуваний віками й обіцяний Христос-Месія, Бог у плоті.
Також Глава УГКЦ звернув увагу на настуне святкування у 2013 році 1025-ліття хрещення Русі-України у дніпровських водах та прощу до Києва з цієї нагоди.
Архиєпископ Мечислав Мокшицький закликав нести любов, світло, надію та радість всюди, де є в цьому потреба, де панують зовсім протилежні речі.
Загалом, глави українських Церков одностайні в тому, що християнам необхідно нести Добру Звістку в цей гріховний світ, бути живим прикладом своєї віри та всіляко реалізовувати своє високе покликання.