Молодий священик - 25-річний Іван Цап у закарпатському с. Нижнє Болотне (Іршавський р-н) спорудив три спеціальні лежанки, під якими встановив... вулики з бджолами. Лежати там вірянам дозволяє не більше, як годину, аби не було алерґії.
— У цьому дворі з давніх-давен розводили бджіл, — духівник відчиняє металеві ворота будинку на околиці села. — Тут жили покійні родичі мого товариша - монаха Теодора. Вони тримали бджолині сім'ї, а коли померли, то пасіка перейшла братові Теодору. Але він - через велике завантаження, пов'язане з турботами і обов'язками монашого життя - не встигав доглядати за ними. Тому я і почав їздити сюди.
Дім і господарство тепер належать греко-католицькому монастирю, що в урочищі Джублик.
— Священиком я мріяв стати ще з дитинства. Коли ж зайнявся монастирськими бджолами, хотів, щоб пасіка була корисною для вірників. Багато читав про апітерапію, потім поїхав до Києва на навчання, отримав диплом апітерапевта.
Отець Іван веде до лікувальних "бджоло-будинків". Звідти чути аромат меду, прополісу, гудуть бджоли. Дерев'яна лежанка встелена покривалом. Під кожним будинком живуть по чотири бджолині сім'ї.
— Людина, яка лягає на лежанку, потрапляє в потужне електромагнітне поле бджіл. Комахи лікують ароматом, теплом і гулом, який урівноважує і заспокоює нервову систему. Найкорисніше — це "біополе" бджоли, яке схоже на людське. Одна бджолина сім'я, яка вміщує 10 тис. комах, створює потужне "біополе", як один дельфін. Полежати годину над вуликом — все одно, що поплавати в басейні з чотирьма дельфінами.
Лежати над вуликом можна добу, але я більше години не дозволяю, бо в людини може виникнути алерґія. Коли просять - лікую людей укусами бджіл.
На лікування священик почав приймати вірян два місяці тому. Першою зголосилася 52-річна Марія Боршош. Вона пройшла вже вісім сеансів.
— Щодня приходжу сюди і по годині лежу над вуликом, — каже вона, готуючись до сеансу. — У кардіологічному центрі мені поставили такі діагнози, з якими, зазвичай, люди довго не живуть. А коли я почула, що наш священик лікує бджолам, то і вирішила спробувати. На першому сеансі серце мало не вискочило з грудей. На третьому лежала так спокійно, ніби ніколи й не хворіла. Нормалізувався тиск, зникли слабкість і дратівливість, пройшли болі у спині.

А от 50-річна Ольга Марущинець на сеанси апітерапії приїхала зі столиці.
— Про лікування бджолами почула від родичів, що живуть на Закарпатті. Після першого сеансу пройшли болі в суглобах.
Один сеанс апітерапії коштує 50 грн. Виручені гроші священик використовує на утримання монастирської пасіки.

Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на religion.in.ua