«Незаперечним є те, що після соборів Святої Софії в Києві і Святого Юра у Львові, Собор Святої Софії в Римі став особливо символічним для тих вірних нашої Церкви, які опинилися поза межами нашої  Батьківщини», – вважає Патріарх УГКЦ Святослав (Шевчук).
Він також наголосив, що цей римський храм Святої Софії слугує для багатьох тисяч українських заробітчан, що прибули до Італії та інших європейських країн упродовж останніх майже 20 років, духовним прихистком і джерелом сердечної молитви і подяки Господеві, щирого їх покаяння, примирення і прощення. Всі паломники з України - окрім того, щоб отримати благословення від Святішого Отця, а також відвідати головні тамтешні базиліки і святині - "вважають тепер своїм неодмінним обов’язком помолитися і в рідному храмі Святої Софії в Римі - на цьому клаптику України в гостинній італійській землі», – зауважив Глава УГКЦ.
Як повідомляв уже християнський портал Кіріос, у столиці Італії відновили Собор Святої Софії. 13 – 15 жовтня відбудеться Всенародна проща до цієї святині з нагоди благословення відновленого храму та 120-річчя від дня народження Патріарха Йосифа (Сліпого). Прощу очолить Патріарх Святослав (Шевчук). Очікується присутність багатьох кардиналів, представників ватиканських декастерій та єпископів з різних країн світу.

Історична довідка про Собор Святої Софії.
Відразу після свого звільнення із сибірської каторги  і  виїзду на Захід у лютому 1963 року Блаженніший Йосиф (Сліпий) почав старання та збір коштів на побудову української прилюдної церкви в Римі. Італійський архітектор Лючіо ді Стефано розробив проект будівництва храму на основі планів первісної будівлі Київської Софії – п’ятибанної тринавної церкви в українському неовізантійському стилі. У червні 1967 року було розпочато будову, а 27-28 вересня 1969 року Блаженніший Йосиф та сімнадцять Владик в присутності Папи Павла VІ, який переніс сюди із базиліки св. Климента частину молей св. Климента - Папи і поклав під головний престіл, довершили освячення Собору Святої Софії і запрестольної мозаїки, – спроектованої видатним українським митцем Святославом Гординським.
Весь Собор зсередини покритий мозаїкою. Мистецьке оздоблення Собору - як мозаїк, так і вітражів, розробив С. Гординський, а мозаїчні роботи виконала школа Марка Тулія Монтічеллі. За головним престолом знаходяться мозаїки Софії Божої Премудрості та Пресвятої Євхаристії. Над горнім сідалищем поміщено герб Патріарха Йосифа з написом «Per aspera ad astra» («Через терня – до зір»). У правій апсиді храму знаходиться захристія, а в лівій – проскомидійник з мозаїчною іконою Оранти на стіні, перед яким закритий отвір до крипти.
Патріарх Йосиф особисто склав план декоративного наповнення храму, і сьогодні цей Собор промовляє до нас історією нашої Церкви. У куполі зображений Ісус Христос Пантократор в оточенні архангелів та ангелів.
На вітражах у куполі зображено вісім Києво-Галицьких Митрополитів: Іларіона (?-1055), Климентія Смолятича (1147-1155), Петра Акеровича (1242-1246), Григорія Цамблака (1414-1419), Ісидора (1433-1458), Михайла Рагозу (?-1599), Петра Могилу (1633-1647) та Йосифа Веньямина Рутського (1613-1637). На передній стіні праворуч від святилища зображено літописця «Повісти временних літ» Нестора , а ліворуч – князя Ярослава Мудрого. Навпроти них відповідно – Данило-паломник, що ставить лямпаду “від усієї Руської Землі” на Божому Гробі в Єрусалимі та Володимир Мономах.
Проект іконостасу розробив С. Гординський, працю в мармурі виконав Уґо Мацеі, а ікони розписав єромонах Ювеналій Мокрицький, студит.
На площі перед Собором знаходиться водограй із скульпторою “Три Ангели”  - роботи Уґо Мацеі.
Чотири мармурових сходинки, які ведуть до храму, символізують чотири моральні чесноти: розсудливість, справедливість, витривалість і стриманість. Поруч із Собором Святої Софії знаходиться будівля Українського Католицького Університету.
Під храмом є крипта, де до 1992 року перебувала труна з тілом Патріарха Йосифа. Також там поховані: Митрополит Йосиф Сембратович (1870-1882) (+1901, перенесений із цвинтаря Кампо Верано), Архиєпископ Іван Бучко (+1974), Мати Клявдія, Архимандриня Сестер Василіянок, Єпископ Степан Чміль, СДБ (+1978), Єпископ Іван Хома (+2006).
Цей Собор у часи переслідування безбожним комуно-совдепівським режимом Української Греко-Католицької Церкви мав титул прокатедри св. Юрія у Львові та служив перед світовою спільнотою як духовний центр для українського народу. Він збирав наших співвітчизників з цілого світу, які приїжджали до Риму, щоб помолитися  Господеві та отримати благословення наших Патріархів – Блаженнішого Йосифа та Блаженнішого Мирослава-Івана (любачівського) і засвідчити їм свою підтримку й живучість нашої Церкви на поселеннях. Собор Святої Софії має статус базиліки від 1998 року, є кардинальським храмом та відпустовим місцем для усіх прочан, які його відвідують.

Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на zaxid.net