«Доброта Божа сильніша людських слабкостей». Цими словами вчора ввечері, 13 жовтня, Папа Римський Бенедикт XVI з вікна свого кабінету вітав тисячі віруючих, які зібралися на площі Святого Петра на завершення факельної ходи з транспарантами руху «Католицька Дія».

Ця подія стала спомином про те, що 50 років тому відбулося на самому початку роботи ІІ Ватиканського собору. Тобто того, коли Папа Іван XXIII виступив зі своєю знаменитою "вечірньої промовою". Бенедикт XVI нагадав про радість тих часів і про усвідомлення людської слабкості, закликаючи всіх увірувати в благість Господа.
«Ми бачили, що на полі Господньому завжди ростуть терня, бур'яни. Ми бачили, що в неводі Петра є також і погана риба. Ми бачили, що людська слабкість в Церкві теж присутня, але корабель Церкви пливе при зустрічному вітрі і бурях, які загрожують кораблю».
З особливими почуттями Бенедикт XVI поділився особистими переживаннями з тими людьми, які прийшли через півстоліття на ту ж саму площу: «11 жовтня 1962 року я теж був тут». Римський Архиєрей пригадав загальну радість відкриття Собору, з яким всі з упевненістю пов'язували нову весну для Церкві -  нову П'ятидесятницю і сильну присутність нової звільнюючої благодаті Євангелія.
Наразі Папа Бенедикт XVI говорив про радість смиренну і, можливо, більш помірну, тому що «за останні 50 років ми побачили, що первородний гріх продовжує існувати, і він знову і знову відбивається в гріхах персональних, які можуть також перетворитися на структуру гріха». З великим зворушенням Бенедикт XVI говорив про слабкість сумніву: «А скільки разів ми думали, що Господь спить, що Він забув про нас!».
Але у нас є віра. Господь присутній, незважаючи на людську слабкість.
«Це - частина досвіду, накопиченого протягом останніх 50 років, але у нас також є і новий досвід присутності Господа, Його благості, Його сили. Полум'я Святого Духа, полум'я Христа - це не вогонь пожираючий і руйнівний, але вогонь тихий, маленький вогник добра і істини, що дарує світло і тепло».
Далі Папа закликав покласти уповання на Господа:
«Ми бачили, що Господь не забуває нас, також і сьогодні, - по-Своєму, в глибокому смиренні. Господь посеред нас, і Він дарує нашим серцям тепло, Він показує життя, творить харизми доброти і милосердя, які висвітлюють світ і є для нас ґарантією благості Божої. Так, Христос живий, і Він зараз з нами. Сьогодні ми можемо бути щасливі, тому що Його благодать не зникає,  вона сильна також і в наші дні».
Насамкінець Святіший Отець нагадав про слова свого попередника - Папи Івана XXIII з його знаменитої промови, що увійшла в історію як «Промова при місяці». Назвавши її «незабутньою», «сердечними словами, наповненими поезії і доброти», а також, "насмілюючись зробити їх своїми власними", Бенедикт ХVІ завершив:
«Ідіть по домівках, поцілуйте ваших дітей і скажіть їм, що це - від Папи».

Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на ru.radiovaticana.va