Так виглядає, що ґрандіозний проект створення російського православного центру в Парижі, по суті, потрібен... лише самій кремлівській владі. Тобто, тим московським високопосадовцям - світським і церковним, які нині дуже переймаються різними - шовіністськими, за характером і змістом, ідеями та варіантами піар-утвердження в довколишньому світі імперської "величі" і "могутності" сучасної РФ.
Тим часом будівництво цього помпезного православного культурного центру у французькій столиці відкладено. Як відомо, Володимир Путін домовився з Ніколя Саркозі про його зведення більше 5 років тому. Через три роки Росія купила ділянку площею 4000 кв. м у престижному районі набережної Бранлі, неподалік від Ейфелевої вежі. Хоч були й інші претенденти, але от чималеньку суму в 70 млн. євро більше ніхто не зважився заплатити. Швиденько провели конкурс, який виграв архітектор з Іспанії Мануель Нуньєс Яновський. Головний елемент його проекту - православний храм, п'ять золотих куполів якого підносяться над скляним дахом, що символізує Покров Пресвятої Богородиці.
Однак задум Яновського викликав різку критику мера Парижа Бертрана Деланое. Мер - визнаний естет - назвав його "посереднім витвором", але головний докір полягав в дещо іншому. Проект явно не вписувався в архітектурний ансамбль району, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Але російська сторона вальяжно відмахнулася від нападок мера: мовляв, про смаки не сперечаються, а справу вже вирішено на державному рівні, і подала заявку на будівництво в префектуру.
Зрештою, одначе, в Парижі сталося не зовсім так, як того в Москві бажалося: заявку довелося відкликати, а будівництво відкласти.
Звичайно, найпростіше пояснити те, що трапилося, саме політичними змінами. Тобто, Ніколя Саркозі, як відомо, програв президентські вибори соціалісту Франсуа Олланду. Мер Деланое - теж соціаліст. Однопартійцям завжди легше зрозуміти один одного. До того ж, Олланд не пропускає нагоди зайвий раз усім нагадати, що його політика суттєво відрізняється від політики попередника. Ось, мовляв, і вирішили президент і мер "притримати" російські плани.
Але - щоб остаточно не образити Москву, - знайшли благозвучний компроміс: проект має бути переглянутий з урахуванням критики. Домовилися і про нового архітектора - Жане-Мішеля Вільмотте. Його кандидатура влаштувала обидві сторони. По-перше, він - француз, а, по-друге, вигравав архітектурні конкурси в Москві. Таким чином, нинішня зустріч французького та російського прем'єрів у Парижі не зіпсується суперечками щодо православного храму. Не зіпсується, - і слава Богу.
Але це зовсім не скасовує питань до цього ґрандіозного проекту, загальна вартість якого загрожує перевалити вже за 100 млн. євро!
Зрозуміла річ: він явно задумувався в Кремлі як демонстративо-імперський. Адже зовсім не випадково, відмахуючись від надокучливого паризького мера, керуючий справами президента РФ Володимир Кожин (а саме його управління здійснює проект) згадав про т. зв. "міст Олександра ІІІ", котрий, на його суперпатріотичну думку, є "найкрасивішим мостом французької столиці". Мовляв, тодшня Російська імперія подарувала дружній Франції розкішний міст, а ось тепер її наступниця подарує величний і розкішний храм. Ми знову стали великою державою, а тому і можемо дозволити собі такі коштовні подарунки.
Але от нинішня реальна економічна ситуація в РФ ніяк не відповідає великодержавно-шовіністським мріям про імперську "велич" і "потугу". І ці багатомільйнні кошти - все-таки - могли б знайти значно краще застосування якраз у своєму власному - вітчизняному російському бюджеті!
Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на CREDO.