II Ватиканський Собор посприяв розширенню присутності жінок у апостольському і інституціональному житті Церкви.

Крім того, в самому Соборі вперше брали участь жінки-теологи. Вони прибули з Німеччини - країни, де раніше інших жінкам було дозволено вступати на теологічні факультети.

Про це на сторінках "L'Osservatore Romano" розповіла Лючета Скарафія, головний редактор "жіночого" додатка до ватиканської газети. За її словами, процес емансипації почався ще в XIX в., Завдяки численним засновницям жіночих конґреґацій апостольського характеру. В першу чергу, в цьому контексті слід згадати фігуру сестри Терези Вердери, засновниці однієї з чернечих згромаджень, яка домоглася від папи Пія ІХ, щоб, окрім перешкод з боку ієрархів, могла стати генеральною настоятелькою і виконувати управлінські функції у власній конґреґації.

Крім того, саме черниці були тими першими жінками, які отримали вищу освіту в Італії, на верблюдах перетинали Сахару і 27 разів здійснювали подорож через Антлантичний океан. "Всі ці реч, їх світським сучасницям навіть і не снилися", - зазначила Лючета Скарафія. Незважаючи на те, що участь жінок у житті Церкви і суспільства постійно розширюється, існує необхідність, щоб залишалися сфери, недоступні для них, - переконана журналістка "L'Osservatore Romano".

Вона зауважила, що, наприклад, неможливість для жінок отримати священичі свячення є сильною перешкодою для нездорової нейтральності суспільства - яка проявляється в стиранні відмінностей між чоловічим і жіночим. "У цій забороні Церкви можна побачити пророче завдання: позбавити людство від нього самого, від тяжкої помилки, пов'язаної із знищенням людських особливостей, що прагне зробити чоловіків і жінок повністю взаємозамінними", - наголошується у ватиканській газеті.

     Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.