Радикальне ісламістське насильство стрімко поширюється в Африці. Ісламські терористичні угруповання активніше діють в країнах, життя в яких ще до недавнього часу було спокійним та стабільним. Італійський соціолог релігії Массімо Інтровіньє, колишній представник голови ОБСЄ з боротьби з расизмом, ксенофобією та дискримінацією, бачить за феноменом войовничого ісламістського насильства цільові стратегії.
«Радикальні ісламісти переконані, що вирішальна битва в тому, буде світ ісламським чи християнським, відбудеться в Африці», - вважає Інтровіньє. Однак більш важливим є те, що «іслам програв свою битву, і тому він відповідає бомбами».
Лівійський ісламський вчений і директор центру з підготовки імамів і проповідників Корану шейх Ахмад Аль-Катаані в 2006 р. в інтерв'ю телеканалу Аль-Джазіра представив такі цифри: «Тільки в Африці кожну годину 667 мусульман приймають християнство, 16 тис. - кожен день, 6 млн - щорічно», - повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на Седмицю .
Інтровіньє підтверджує ці дані. На його думку, християнство в Африці має величезну внутрішню силу. Незважаючи на небезпеку для життя, мусульмани все частіше й більше покидають іслам.
Рух відмови від ісламу спостерігається і на інших континентах. Згідно з даними фахівця з ісламу Романа Силантьєва, на території колишнього СРСР близько 2 млн. мусульман прийняли Христа. У Малайзії, за інформацією муфтія Перак, 250 тис. мусульман офіційно представили заявки на перехід в християнство. Згідно британської газети «The Times», близько 15% іммігрантів- мусульман до Європи навертаються до Христа. У Великобританії їх число в даний час оцінюється в 200 тис. У Франції щорічно близько 15 тис. мусульман стають християнами. Серед них - 10 тис. парафіянами католицьких церков, решта - протестантами.
Зростання ісламу в світі обумовлено високою народжуваністю в мусульманських сім'ях. Християнство ж росте за рахунок навертання до Христа і хрещення дорослих.
Місіонерська діяльність серед мусульман небезпечна для життя. Коптський священик Закарія Ботрос, який вів на кабельному телебаченні в США програму, присвячену розбору «проблемних» місць Корану (джихад, становище жінок, страта через побиття камінням та ін), був названий «ворогом ісламу № 1» арабо-ісламської газетою «Al -Insan Al-Jadid» за масові навернення мусульман до Христа, які відбувалися, зокрема, завдяки проповіді цього священика.
Критика ісламу Закарі Ботросом і подібними йому дослідниками відрізняється від прийнятої на Заході форми, яка обмежується тільки політичними і соціальними аспектами ісламу і нерідко несе в собі "поблажливо" расистський підтекст. Західна форма критики стала однією з причин того, що європейці по суті, ігнорують положення християн на Близькому Сході і в Північній Африці.
Американський дослідник і перекладач - фахівець в області арабської історії і мови Раймонд Ібрагім написав у National Review: «Багато західні критики не розуміють, знешкодити радикальний іслам можна тільки, запропонувавши натомість теоцентричну концепцію, яка здатна дати духовне задоволення, але ніяк за допомогою секуляризму, демократії, суспільства споживання, матеріалізму або фемінізму. "Істини" однієї релігії можуть бути оскаржені тільки за допомогою Істини іншої».