Бригинець Олександр Михайлович - український політик, народний депутат України, поет, прозаїк та журналіст. Голова постійної комісії Київської міської ради з питань культури та туризму. Президент Мистецької агенції «Територія А» та небайдужа до проблем рідного краю людина.
Згадуючи минуле він зазначає, що у радянський період були певні усталені цінності Києва, їх список був далеко не повним, проте вони охоронялися. Була норма, що жодна споруда не могла бути вищою за дзвіницю Києво-Печерської лаври. Через це навіть довелося вкоротити меч Батьківщині-матері. Тобто, навіть той атеїстичний уряд, котрий не поважав Україну, формально дотримувався певних правил. Були архітектурні пам’ятки, об’єкти, котрі ніхто не ставив під сумнів і не чіпав. Майже не велося забудови історичної частини міста. Звичайно, архітектура нових районів, котрі будувалися, здебільшого зводилася без жодної фантазії з боку її творців і не відповідала традиціям. Сьогодні ж старі пам’ятки не охороняються, а нові – не будуються.
Олександр Михайлович з щирим замилуванням розказує про нещодавню подорож до Лейпцига. «Мені показували старе місто, де за законом взагалі нічого не можна змінювати. І от я дивлюсь – спина до спини стоять будинки, а поміж ними – пусте місце, де нічого немає. Я спитав, чому на цьому місці нічого не збудували? Мені пояснили, що під час війни там був будинок, який зруйнували під час бомбардування. Тепер на цьому місці нічого не буде, бо у людей є повага до історії».Нажаль, у нас в державі ментальність далеко не така і яскраві результати цього можна побаити неозброєним оком.
Прикладів, коли у нас дбають про історичні пам’ятки, майже немає. А досвіду збереження історичних місць у світі багато. Європа – це суцільний такий досвід. Адже там є консенсус у суспільстві з приводу цих питань. Наша ж держава не стоїть на захисті історії та культури, вона лише знаходить способи, як формально дати змогу збудувати. Є законодавство, але воно не працює.
У місті дуже багато проблем. Але, якщо говорити про системні проблеми… Багато проблем міста пов’язані з корупцією. Давайте поговоримо про це на прикладі дорожнього покриття. Є такий невеличкий шматочок між аеропортом Бориспіль і в’їздом у Київ. Він вже десять років не ремонтується. І нічого і не треба ремонтувати. Бо добре побудували, без корупції. Багато хто думає, що корупція – це щось абстрактне, це якісь люди, які є десь. Але, корупція – це тоді, коли на якийсь проект немає конкурсу, грошей витрачається набагато більше, ніж треба, а якість – гірша.
Є більш глобальні проблеми з дорогами. Київ, як і інші, колись радянські міста, будувався з розрахунком на безавтомобільних мешканців. Тобто, атеїстів без власного авто. Зараз ситуація зовсім інша – у місті живуть віруючі люди з автомобілями. Тому парковки і церкви – це те, чого катастрофічно не вистачає місту.
Остання, найбільша проблема у Києві – це те, що три центри – культурно-історичний і адміністративно-політичний накладаються один на одного. Оскільки ставлення до культури зневажливе, історичний центр з’їдається іншими центрами. Найпростіший вихід – винести політичний і бізнесовий апарати з центру міста. Можливо, варто залишити в центрі офіс президента, Верховну раду, а все інше – винести на околиці. Бо те, що суди знаходяться у палацах – це ненормально. На околицях знаходяться залізниця, Кільцева, аеропорт – ідеальне місце для політичного і бізнес-центрів. На околиці потягнуться заможні люди, там почнуть розбудовуватися рекреаційні зони.. А історичний центр можна буде відновити.
Київ є і історичним, і культурним, і древнім, і європейським. Ми ж знаходимося територіально в центрі Європи. Але ж у поняття Європи вкладаються й інші, не географічні смисли. Цінностей людини, історії, культури в Києві немає. Але це не проблема міста, це проблема України, котра не може визначитися. В Україні, на відміну від Європи, люди не виходять захищати власні цінності, людина і її потреби не є найвищим благом.
Шість років тому була проведена акція сім чудес Києва. Це Софія Київська, Андріївська церква, Михайлівський Золотоверхий, Києво-Печерська лавра, Будинок з химерами, Золоті ворота і Батьківщина-Мати. По різному можна ставитися до цих об’єктів, але саме прогулянка між цими пам’ятками ідеальна для знайомства з містом.
Дуже сильно хочеться, щоб знайомство з містом витримувало тільки позитивні,надзвичайно милі серцю ноти, а не наштовхувало на розробку варіантів вирішення безлічі проблем.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на оф.сайт О.Бригинця.