Кожного року у березні київська громада рідновірів Галини Лозко проводить Славлення і Тризну за загиблим Князем, на святилищі біля історичного музею, поряд фундаменту Десятинної церкви. Як ми знаємо, недалеко від фундаменту у 2009 році самовільно була поставлена капличка, як виражалися рідновіри : "християнами" московського-зайшлого пархату. Самі ж рідновіри стверджують, що у надії і впевненості в майбутньому московський патріархат побудував церкву, як символ панування Москви над Україною, оскільки місце неабияке.
За численними оповідями рідновірів, «москалі» неодноразово провокували сутички із українцями-рідновірами, один із випадків був розгляненим раніше. Нагадаємо, що він стався у співпраці московського патріархату із міліцією і невідомого походження "казачкамі". Закінчилося все стріляниною і побиттям «наших бітами». Згодом: «місцевий кацапський звонар-боксер Сєрьґєй, вийшовши із своєї конури, презирливо окинувши оком дійство, одягнув рукавички і зайшовши назад, почав остервеніло видзвонювати у дзвін. Ірина Соколовська, рідновірка, підійшовши до нього, чемно попросила, щоби він припинив, оскільки він заважає. Той обернувшись, навідмаш ударив жінку в лице.
Звичайно, він відчув свою безкарність, адже йому зійшло із рук попереднє побиття, у чию ж церкву ходить влада!? Що робить влада, щоби витурити із держави цей розплідник антиукраїнства і філії ФСБ?»
Відповідь рідновірів проста: «Аж ціле нічого!» Хто тут буде говорити про якісь християнські цінності, коли чемні прихожанки-бабки, навіть бачачи результати побиття, злостиво верещать, що вони не будуть поганити свого рота українською мовою- "что ето всьо рассєя, нікакой України нєт!".
 Як бачимо, з року в рік постає питання мовне, етнічне, релігійне… Нажаль, багатенько осіб забувають про те, що всі ми люди і ходимо по одній землі, а не якійсь безвольні хижаки! Хочеться впасти на коліна і закликати: «Схаменіться!».

Для Християнського порталу КІРІОС, Ірина Барган.