Дорогі брати і сестри!
Навіть у цей яскравий сонячний день ми можемо сховатися де-небудь у льоху, щільно себе закрити лядою, і тоді нам здаватиметься, що
Дорогі брати і сестри!
Ось ми і знову стоїмо перед дверима найкоротшого цього року посту – Апостольського. Він, може, найбільш незвичайний, бо щороку триває іншу кількість
Дорогі брати і сестри!
Світла, прозора свіжість цього свята часом заважає нам помітити його неймовірну глибину. Глибину, яка дозволяє нам зазирнути за тисячі-тисячі років у
Дорогі брати і сестри!
Ось і закінчується перший, найбільш піднесений, радісний період богослужбового року. Завершується час, який вимірюється великодніми святами з одного боку і днем
Дорогі брати і сестри!
Після того, як ми прослухали читання з Діянь святих апостолів (Дії, 1 зач. 1:1-12), нам хочеться думати, що євангелисти розкажуть про те,
Дорогі брати і сестри!
Востаннє цього року на недільній службі ми вітаємося словами «Христос Воскрес!», – словами, які нагадують нам про ту особливу, просвітлену сяйвом воскреслого
«…хто працювати не хоче, нехай той не їсть!»
(2 Сол. 3, 10)
Лінивство – це з один головних гріхів, які перешкоджають життю людини з Богом і
Дорогі брати і сестри!
Ось і ми стоїмо, ніби ті люди, які зустрічали Христа в Єрусалимі. І навіть тримаємо в руках зелені гілочки верби, які нагадують
«Бо гнів людський не чинить правди Божої»
(Як 1, 20)
Гнів – один з головних гріхів, які лежать в основі інших гріхів і призводять до
«Ви не знаєте чого просите…» (Мф.10.38.)
Такою була відповідь Спасителя світу на несподіване прохання апостолів Якова та Іоана, синів Заведеєвих . Розмова відбулася незадовго до Його
Дорогі брати і сестри!
Ніби й повільно, але неухильно наближаємося ми до великих днів Страсного тижня. Днів, призначених для того, щоб кожен із нас пережив особливу
Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ! (Як. 3, 16)
Заздрість – це один з головних гріхів, який загрожує вічному життю
«О роде невірний, доки я буду з вами?
Доки терпітиму вас?» (Мк. 9;19.)
Це слова Спасителя світу, стурбованого людською байдужістю і безвір'ям. Як не
Дорогі брати і сестри!
Кожен, кому доводилося спинатися на гору, знає, як важко долати першу половину дороги. І як зате легко і приємно, озирнувшись довкола і
«Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас,
щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей,
жили помірковано та праведно, і побожно в