Сьогодні свята Матір Церква взиває: «Суд при дверях! Горить геєнський вогонь!» Люди, слухаючи ці слова, неначе глухі: чомусь зовсім спокійно реагують на ці слова, ніхто не хоче нічого зробити для порятунку своєї душі. Якщо ми у сні бачимо полум'я страшної пожежі, то прокидаємось від жаху, та коли це все Церква описує через сьогоднішнє Євангеліє, на жаль, досить важко збудити сучасну людину від духовного сну. Ця незвичайна картина є представлена для нас з надзвичайною простотою і ясністю, вона мимоволі пожвавлюється перед поглядом нашого розуму та вражає серце страхом.
Преподобний Єфрем Сирійський в одній із своїх гомілій на цю неділю звертає увагу, що про цей страшний день і годину пророкували святі пророки і апостоли; про це свідчить і всіх благає Божественне Писання, кажучи: «Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години» .Мт.25.13. В Старому Завіті пророк Ісая говорить наступні слова: «Ось день Господній наступає невблаганний; обурення й палкий гнів, щоб обернути землю на пустиню та загладити грішників з неї» Іс.13.9. Ще один пророк - Малахія з цього приводу говорить наступне: «ось він іде, - говорить Господь сил. Хто витримає день його приходу? І хто встоїться, коли він з'явиться?» Мал.3.2.
Церква Христова, спостерігаючи за пророкуванням цього часу, виробляє свою певну стратегію. Кожна дитина Матері Церкви є ознайомлена з такими нормами, а, отже, бачимо самі - час приготування біля нас, головною метою для всіх нас є завжди пам’ятати про цей нелегкий час, бо, занедбуючи пам’ять про Страшний суд, людина зволікає з перебування на дорозі спасіння.
Скільки сліз пролити потрібно нам заради позитивної відповіді на цьому суді, а ми перебуваємо в недбальстві. У цей час кожен з нас повинен подумати, як зустріти йому цього Царя і Суддю, що зможемо з собою взяти, як доказ вірності Йому? Зокрема, милостиві побачать, як жебраки й убогі, яким тут надавали вони милість, благають за них і сповіщають благодіяння їх перед Ангелами та людьми. Інші також побачать сльози і працю над покаянням своєї душі, і вони постануть радісними, світлими, славними. Такі люди сміливо очікують блаженної надії та з'явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Та скільки будуть плакати і стогнати ті, коли побачать великі дари, які приймуть від Царя слави всі, хто не змарнував своє життя і ніс тяжкий хрест в духовному подвизі. Тоді своїми очима побачимо невимовне Небесне Царство, а, з іншого боку, побачимо, як відкриваються страшні муки.
Ісус в прослуханому нами фрагменті Євангелія говорить, що суддею на Суді буде Син Людський, тобто Він Сам. Важко уявити Спасителя в такій ролі, і це змушує нас серйозно задуматися над самим фактом Страшного суду. Ісус Христос дає ясний і зрозумілий критерій, на підставі якого буде судитися кожна людина, і цим критерієм є співчуття, увагу до інших людей.
На суді, як випливає з опису, Суддя не питатиме про виконання заповідях або про вчинені гріхи, але про ті хороші і необхідні вчинки, які людина не зробила своєму ближньому. Більш того, співчуття і службу іншій людині Ісус аргументує досить виразно: «Істинно кажу вам: що ви зробили одному з найменших братів Моїх цих, те Мені» Мт.25.40. Неможливо любити Ісуса і бути байдужим до людей, які навколо нас; неможливо бути з Ісусом і бути далеко від людей, які вимагають співчуття.
Святитель Іван Золотоустий нас повчає так: «Господь та пророки завжди говорили: «милості хочу, а не жертви» Ос.6.6. Законодавець збуджував до того усіма заходами, і словом, і ділом, та й сама природа вчила того. Зауважмо при цьому, що у засуджуваних не було не однієї чи двох тільки чеснот, але всіх. Вони не тільки не наситили голодного, не зодягли нагого, але навіть, що набагато легше було виконати, і хворого не відвідали. Дивись також, як легкі Його заповіді. Він не сказав : «Я був у темниці, і ви звільнили Мене; Я був хворий, і ви підняли Мене з ложа хвороби»; але сказав : «відвідайте Мене, прийдіть до Мене». Але й тоді, як Він голодував, не важко було виконати Його вимоги. Він просив не пишної трапези, але тільки самого потрібного, необхідної їжі, і притому просив з благанням».
Здригається серце, тремтить все в середині, коли собі тільки зможемо уявити, що на цьому суді будуть виявлені всі потаємні і явні наші вчинки. Предметом осуду будуть наші вчинки. Апостол Павло в одному своєму посланні пише наступні слова: «Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле». 2Кор.5.10.
«Пробудіться зі сну!» - Так сьогодні Свята Мати Церква звертається до всіх нас. Рано чи пізно Христос просвітить наші серця, і це світло покаже якими ми є насправді. Там тоді кожен буде вартувати рівно стільки, на скільки можна оцінити його добрі вчинки. Ми звикли заспокоювати свою совість безпечною надією на Боже Милосердя, але там ми зустрінемось виключно з правдою, і саме після нашого відходу з цього життя вступить у силу Божа Справедливість, яка розвіє усі наші ілюзії.
Тому всім серцем сподіваючись на милість Божу і, вважаючи себе найбільшими грішниками (хоча б ми і зробили багато добрих справ), просімо Милостивого Владику Господа, щоб сподобив нас милості, благодаті Божої, щоб ми не загубили в цьому світі свої безсмертні душі. Просімо, щоб наш Спаситель навчив того, що є головне в духовному житті кожної людини та необхідне для нашого спасіння, - істинне покаяння й тверда віра і довіра до Бога, а разом з ними і прощення наших гріхів, щоб, виконавши все і до кінця, ми мали безсумнівну надію й упевненість на порятунок у вічності. Амінь.
Протоієрей Тарас Огар.