В той час, коли Закхей проводив своє звичне життя: примножував свої статки, обдираючи простих людей, отримував насолоду від усього матеріального та дочасного, він занедбав найголовніше – своє духовне життя та серце. В очах своїх співвітчизників Закхей не мав жодних заслуг перед Богом, а можна сказати й більше: його за таке життя можна було вважати духовно мертвим, який справедливо це заслужив, не каючись у своїх вчинках. Саме в цьому часі Спаситель проводив Свою подорож по Єрихонській землі. Дізнавшись про прихід Великого Учителя, Закхей загорів бажанням побачити Господа. Те, що він виліз на сикомор, показує нам щирість намірів начальника митниці.
Ісус як Бог, мав можливість бачити багато таких людей, які своїм гріховним життям втрачали свою подобу та образ Божий. Подібно і Закхей, який співпрацював на окупантів, своїм життям це все занедбав та умертвив у своїй душі всі духовні пріоритети та Божу ласку. Ісус в душі Закхея бачив те, чого не могли бачити інші люди. Господь бачив щось подібне і в блудницях, розбійниках та інших впалих грішниках. Христос виразно про це говорить в Євангелії : «Я прийшов спасти не праведників, а грішників привести до покаяння». (Мт.9.13) Власне, на цьому вислові - «грішників привести до покаяння» - базується вся проповідь Доброї Новини. Він хоче того, хто втратив через гріх усе, через покаяння й навернення привести до життя з Богом.
Слухаючи Євангеліє, ми чуємо про численні зцілення, оздоровлення, воскресіння та інші чуда. Але, мабуть, найбільшими чудесами Спасителя були переміна грішника, що навертає на праведне життя. І це найпоширеніше чудо здійснюється до теперішніх часів. Можна справедливо визнати, що саме ради цього приходить Спаситель на землю. Це чудо здійснюється, безумовно, через покаяння людини.
На відміну від тогочасних законовчителів, Христос не відвертав Свій погляд від людини, яка згрішила. Тому в Євангелії ми чуємо сьогодні про навернення Закхея. Але також відомий нам факт, такого ж навернення митаря Матея. Звичайно, що і Матей, і Закхей були внутрішньо підготовленні до такого зверхнього до них ставлення представників релігійної еліти. Незважаючи на своє матеріальне забезпечення, митарі потерпали від такого погордування. Вже навіть не кажемо про те, що би мала їм закидати їхня совість. Але навіть в такому закам’янілому серці Закхея Ісус побачив цю іскорку Божого «начала». Так, після довголітніх спроб навернути, Господь використовує останній шанс для Закхея. Правдоподібно Спаситель, як серцевидець, знав, що в цьому місці та часі буде митар Закхей, який вилізе на дерево і буде заглядати. Що ми бачимо? Які дії відбуваються? Ісус іде з натовпом по місту, коли Він спрямовує Свій погляд на дерево, то не сміється з Закхея, але Господь називає митаря по імені та каже до Закхея: «притьмом злазь, сьогодні маю бути в твоїм домі». Яка ж була реакція митаря Закхея? Закхей зніяковів і сам себе запитав, чи то справді, що Учитель назвав мене по імені? Після короткого роздумування, Закхей зрозумів, що на дереві він тільки один, а, значить, Ісус звертається саме до нього. Подібне пережив митар Матей, який сидів на митниці і бачив, як повз митницю проходив Ісус зі Своїми учнями. Проходячи біля Матея, Він промовив : «іди за Мною». Матей був шокований тим, що Христос кличе його за Собою. Бачимо, що саме ці слова роблять вже переміну у їхніх серцях.
Після багатолітнього загального презирства, почувши такі слова, зігріті теплотою людської уваги, цей великий митар отримав запрошення. Закхей у словах Спасителя почув, що він комусь потрібний. Після такого звернення Ісуса – Закхей у своєму серці вмивається сльозами покаяння. Звичайно, до такого розвитку подій він не був готовий. Закхей ще довго чув ці слова : «притьмом злазь, сьогодні маю бути в твоїм домі». Він роздумує: чи це не сон, видіння. Як маю відповісти, якою має бути моя поведінка? Коли Ісус був у нього в гостях. Напевно, вони мали між собою якусь розмову, спілкувались між собою. Коли Закхей почув, що він комусь є потрібний, що Бог хоче його врятувати, він рішуче, прилюдно заявляє : «половину свого маєтку віддам убогим, а кого скривдив, - поверну вчетверо». Він в даному разі говорить як людина, яка дотримується закону, бо, згідно закону Мойсея, людина, яка вкрала, повинна повернути вчетверо більше. Тому Закхей і каже: «поверну вчетверо». Але давайте тепер проаналізуймо почуте. Закхей говорить, що половину майна віддасть убогим, а тих, кого скривдив, поверне вчетверо. То в нього після таких гучних заяв нічого не залишиться! Він усе віддає! Для чого він це віддає? Для того, щоб бути з Богом, для того, щоб отримати від Нього прощення, щоб почути те, що скаже йому Ісус за мить: «сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо і він (Закхей) є син Авраама».
Коментуючи це Євангеліє, Феофілакт Болгарський каже: «коли Господь каже йому: «зійди», тобто через покаяння ти пізнав вище життя, тому ти і виліз на шовковицю, а тепер «зійди» через смирення вниз, щоб зарозумілість не підвела тебе. Змирися швидше, бо якщо ти швидко це виконаєш, то Я «буду в твоїм домі». Мені, необхідно бути в будинку смиренного. Бо «на кого Я спогляну: на смиренного та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом» (Іс.66.2.)»
Словами, якими закінчив свій візит у домі Закхея Ісус: «сьогодні на цей дім зійшло спасіння» - не звільняють митаря від боргів, але з цими словами він отримав благословення Боже, яке допоможе змінити його життя.
Сьогодні Спаситель звертається до кожного з нас: «хочу бути в твоєму домі». Ми з вами бачили, як цей візит змінив митаря Закхея, але хотілося б щоби кожен з нас особисто відповів на ці слова Ісуса. Цікаво, чи наша зустріч змінить моє життя? Амінь.
Протоієрей Тарас Огар