Проповідь на 17 неділю по Пятдесятниці | Проповідь про віру
Ми з вами неодноразово на жаль чуємо проте, що наші суди позбавляють батьківських прав тих, хто не уділяє уваги своїм дітям. Прикро є що діти таких батьків змушені протягом цілого свого дитинства та юності відчувати брак батьківської любові. Подія, яку сьогодні передає нам святий євангеліст Матвій є цікавою для нас тому, що в цій розповіді Ісус звертає нашу увагу на таку чесноту, яку мала поганська жінка - віра.
Коли Ісус Христос пішов на північ Палестини, то місцеві жителі цього краю побачивши численні чуда, які Він зробив дуже багато про це між собою говорили. Так і наша героїня почувши про Спасителя вирішила звернутись з своєю просьбою безпосередньо до Нього. Напевно, що вона зверталась до кращих лікарів та на жаль доньці не змогли вони допомогти. Останньою її надією був Ісус. Кожна мати добре знає, коли хворіє її дитина біль огортає серце і душу. Не можливо на це спокійно дивитись, тому мати заради своєї доньки готова страждати. Довідавшись про перебування Учителя в цій місцевості, вона вирушає в пошуки Лікаря для своєї доньки. Нам потрібно розуміти наступне, що ця мати хоча була і поганкою, але добре розуміла, що її донька не просто хвора, але біснувата, тобто одержима злими духами. Коли вона наздогнала Ісуса почала до Нього звертатись. Хотілося, щоб ми мали правдиве розуміння, як це все відбувалось. Спасителя супроводжували апостоли, а за ними йшли всі ті, хто очікував від Господа підтримки та допомоги. Прохання матері не було відразу вислухано. Вона йшла за Христом і волала про допомогу : «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.»Мт.15.22 Апостоли здивувались, що Господь категорично відмовляє жінці. Для Христа це також було нелегко, добитись від жінки-ханаенянки того, що вважав буде корисним не тільки для присутніх, але і для нас з вами. Христос дещо грубо відповідає та вона не ображається. Апостоли розгубились. Вона сприймає слова Ісуса досить спокійно, їй вистарчає мудрості та второпності і вона наводить аргументовану відповідь, після якої Спаситель : «О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.» І видужала її дочка від тієї години». Мт.15. 28 Перед нами виявлення смиренної та невідступної, великої віри простої матері. Як це все так не схоже на наше маловір’я! Коли Господь Своїм премудрим рішенням не вислуховує нас ми впадаємо у відчай і кажемо «Бог не чує мене». Але хотілось, щоб ми краще розуміли мотиви Христа, чому не одразу погодився Він вислухати і допомогти засмученій жінці.
Ханаеняни вели гріховне життя, тому коли їх бачили євреї цим дуже обурювались. Вони мали досить страшні релігійні практики і культи – Молоха, Ваала, Астарти. Те що відбувалось під час так званих практик не відповідало моралі євреїв. Для прикладу візьмемо культ Молоха. Цей мідний ідол служив ще як піч, тому під час таких «богослужінь» на розпалений вогонь приносили у жертву дітей. Так всім відомий карфагенський полководець Ганнібал під час подібного жертвоприношення ще в дитинстві втратив рідного брата. Родичам під час приношення жертви заборонялось плакати, а навпаки вони при цьому мали сміятись та радіти. Культ Астарти затьмарює мораль напевно всіх провідних релігій світу. Кожна жінка приносила в жертву свою цноту богині Астарті. Вона повинна була вчинити блуд із іноземцем за якусь символічну плату, яку потім офірували в жертву богині Астарті, а навіть перед своїм одруженням було поширено у них, що наречена повинна зробити блуд. Думаю цього нам буде достатньо щоб зрозуміти тепер позицію Ісуса, щодо цієї жінки. Христос називає віруючих людей вівцями, а тих що втратили віру батьків псами. Праведний о. Йоан Кроншатдський говорить, що ханаенянка це наша грішна душа, а біснувата донька – пристрасне наше тіло. В якій біді була ця мати і її дочка в такій сьогодні знаходимось ми з вами. Як співається на утренній «від юності моєї борють мене пристрасті» антифон 4 голосу. Чому пристрасті, біси поборюють нас, діють у наших серцях, керують нами? Бо не маємо міцної віри, твердого бажання позбутись гріха, не молимось гарячою, невідступною молитвою.
Дорогі в Христі, хто нам дасть таку матір, як ця жінка-ханаенянка? …Господь Ісус Христос подбав про нас. Він нам дає Свою рідну маму, яка вставляється до сьогодні за кожного з нас.
Просімо Її святих молитов, щоб Милостивий Господь обдарував нас такими ласками, якими би ми позбулися нашої одержимості, залежності та всякої пристрасті у щоденному житті. Амінь.
Автор: протоієрей Тарас Огар
Джерело: sv-paraskeva.if.ua