Пам’ять сьогоднішнього свята збережена з Х ст., а точніше 910року. Тоді в годину нападу на грецьку державу, варварське плем’я сарацин (мусульман за вірою) обложило Константинополь з єдиною метою - стерти з лиця землі. Вони мали на меті також знищити численні святині, більшість з яких були посвячені на честь Пресвятої Богородиці.
Весь народ, від малого до великого, разом з духовенством зібрався на молитву у Влахернському храмі, в якому зі сльозами на очах молили про заступництво Божу Матір, яка була останньою надією для всіх мешканців цього великого міста. Подивімось як вони моляться. Заглядаючи в майбутнє, вони наполегливо просять про змилування. Відчуваючи напад чужинців, вони немов вже відчували дихання смерті, яка вступала на поріг їхнього міста. Що їх очікує Мученицька смерть та щаслива вічність вже крокували на зустріч до них. У Влахернській церкві зберігались великі святині та реліквії. Серед них були Риза Пресвятої Діви Марії і частинка Її Поясу, які принесені були в Константинопольську церкву ще в V столітті. Св. Андрій Христа ради юродивий, не довіряючи своїм очам перепитує свого учня Епіфанія : «Чи бачиш ти Царицю Небесну?». «Так отче, бачу і жахаюсь», - відповідає учень. Приємно усім на чути, що Св. Андрій був за походженням слов’янином, якого у певний час було полонено і продано в неволю до господаря, якого звали Феогност.Тільки вони з цілого храму удостоїлись бачити це дивне видіння. Пресвята Богородиця в супроводі святих Івана Хрестителя та Івана Богослова, при співі соньма ангелів покриває своїм головним убором «мафорієм»,(так правильно називається хустина, яка покривала голову Діви Марії), або омофором ( як звикли ми називати цю хустину зараз) всіх присутніх на молитві, захищаючи їх від іновірців, випрошуючи для них миру та любові в Небесного Владики. Мешканці Константинополя, почувши про це видіння зраділи тому, що Господь за молитвами Богородиці визволить їх від біди, яку заподіяли їм вороги.
«Празник празників» так називають свято Покрови Божої Матері, серед усіх богородичних свят, за внутрішній та глибокий зміст. В цьому святі відображена прослава Цариці Небесної за всі Її милості явлені світу, а також за захист Богородиці та постійну молитву за нас грішних. Вже з ХІІ століття наша Церква мала окрему службу укладену до цього свята, а в XIV столітті відвідуючи цей храм один із паломників згадує про ікону , написану в пам’ять цього світлого празника.
Свято Покрови Божої Матері є святом в яком Церква прославляє молитовне предстояння Богоматері за людський рід, який є озлоблений, гнівливий, завжди в постійній нужді , а головно потребує милості Божої.
Праведний Йоан Кронштадський про великі заслуги перед Богом Пресвятої Владичиці говорить так : « Ми молимось Всеблагій і Пренепорочній Діві Марії і Вона молиться за нас. Ми прославляємо вищу від всякої слави і Вона приготовляє нам вічну славу. Ми звертаючись до Неї кажемо : «Радуйся», і Вона просить Сина Свого і Бога : « Сину Мій Возлюблений дай їм вічну радість за привітання Мене - радістю».
Сьогодні ми з вами маємо звернути свою увагу на наші серця. Для того щоб належно приготувати себе до зустрічі з Богом нам потрібно їх очистити. Очищуючи своє серце прибігаймо під Покров Пречистої Діви Марії. Пам’ятаймо, що віра і любов у нашому житті можуть великі речі здійснити. Покров Богородиці буде спасати нас не тільки від тимчасових випробовувань, але й від вічної погибелі, а також покриє нас в страшні хвилини відходу з цього земного життя. Горе тим, що захоплюючись дочасними речами відкидають Покров Божої Матері, горе тим, хто встидається своєї приналежності до Матері Церкви, не приймає участі в церковній молитві, той духовно помирає. Пам’ятаймо слова преподобного Серафима Саровського, який мав велику любов до Пресвятої Богородиці : «Не можливо бісам погубити людину, якщо тільки вона не перестала прибігати за допомогою до Цариці Небесної.»
Вчора переглядаючи уривок нового проекту на « 1 + 1» « Від пацанки до панянки» бачив цікавий момент. В цьому проекті бере участь колишня наркоманка,єврейка за походженням. Старша її сестра говорить про неї, як зовсім про чужу людину, здається ми деколи краще говоримо про незнайомих людей. Старша сестра з рідною сестрою не хоче навіть нічого спільного мати. Та запитуючи свою маму чи вона продовжує любити свою доньку – наркоманку, мама впевнено сказала : «Так». Якщо земна мати каже, що для неї всі діти рівні : послушні і не послушні, бо однаково болить ,який би палець на руці не відрізав, то скільки більше усіх нас любить наша Небесна Матір.
Хотілось би на завершення, щоб усі ми разом помолились : «Пом’яни нас у своїх молитвах Пресвята Богородице, щоб не загинули ми за примноження гріхів наших, покрий нас від всякого зла і лютих напастей, на Тебе ми уповаєм і Твого Покрова празник святкуючи тебе величаємо. Амінь.
Автор: Протоієрей Тарас Огар, 14.10.2010
Джерело: sv-paraskeva.if.ua