Достойні молільники!

Шановні сестри і брати, що молитеся з нами біля екранів телевізора, дякую вам за спільну молитву та вашу любов до святої Церкви та свого народу. Свято зіслання або прихід Святого Духа дуже знане для нашого люду, люблене нами, очікуване та відповідно відзначуване. Особливо у нашому регіоні легко пізнаємо його, коли проїжджаємо нашими селами та містами, зауважуємо - зелені гілки з дерев, квіти, шувар (аір), тощо, котрими замаюється зовні будинки або внутрі помешкання. Чому та, що це означає прикрашати наші помешкання та городи у зелень? Це все значить – життя, відновлення, повноту сили, радість, дію, ...а також, прямування до певної мети. Це символи сили та могутності Святого Духа, котрого Ісус Христос обіцяв послати після свого відходу до Отця Небесного. „Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо, коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, - пришлю його до вас” (Ів 16,7). В іншому місці Спаситель говорить: „Отець Небесний дасть Святого Духа” (Лк 11,13). Одного разу Христос говорить, що сам пришле Святого Духа, в іншому місці твердить, що Отець Небесний дасть Духа, бо він: „Дух істини, який від Отця походить” (Ів 15,26). А це все разом означає, як висловлюється Ісус Христос: „Я і Отець – одно” (Ів 10,30). Для особи слабкої віри або для того, хто не хоче шукати правди, легко можна піддатися різним єретичним твердженням, що Син Божий та Отець Небесний не є рівні; а хто бажає когось звести з дороги правди, той буде вживати певні вирвані окремі вирази із повноти тексту Святого Письма, замовчуючи інші. Друга особа Божа, Син Божий, по-різному висловлювався, щоб переконати та ввійти у спосіб поняття тодішніх людей, щоб вони зрозуміли, що він рівний з Отцем та Святим Духом. А, коли Син Божий говорить, що „Отець більший від мене” (Ів 14,28), то хоче тим ввійти у спосіб думання учнів, тому що вони думали про нього, як про чоловіка, а Отця признавали великим; тому Ісус йде до Отця, котрий сильний та могутній, щоби знищити всі біди й утвердити учнів у пізнанні Христового Божества (св. І. Золотоустий, 75 Бесіда на Ів. п.4 ). Чому я про це говорю? Тому що сьогодні не рідко трапляються люди, котрі намагаються захитати слабких у вірі своїми половинчастими або брехливими твердження про нерівність Трьох Божих Осіб або закидають у маловірні серця сумнів про їх Божество. Свята Церква посилаючись на Святе Писання навчає, що три Особи Божі рівні, що вони становлять єдиного Бога мимо трьох Осіб. А в „Символі віри” про Святого Духа ми молимося, що він з „Отцем й Сином рівнопокланяємий та рівнославимий”. Святий Григорій Ниський пише наступне: „Тому, коли честь Отця досконала, досконала й честь Сина, а признано, що досконалість честі належить і Святому Духові” (св. Г. Ниський, „Про Св. Духа проти македонян духоборців”).

Апостоли отримали обіцяного Духа, котрий прийшов після вознесіння Ісуса Христа на небо, як „силу” (Ів 1,8): „Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті аж поки не одягнетеся силою з висоти” (Лк 24,49). Учні Христові тепер сильні, тому що похрещені Святим Духом: „Той буде христити вас Святим Духом” (Лк 3,16). Дія Бога зовсім інша від дії людини або природних явищ. Вогонь має властивість палити; шум розполохує людей, але, коли це походить від Господа, воно має свою ціль та інше забарвлення. Вогонь не торкнувся трьох хлопців: Сердаха, Мисаха та Авденаго, що були у печі (Дан 3,94). Подібно, вогонь не пошкодив й апостолам, бо це був Святий Дух у вигляді вогняних язиків. А шум не вчинив людей втікачами, а навпаки, зібрав їх до купи й вони почули „остовпілі та здивовані” свою мову від тих, хто її не вчився (Дія 2,6). Вже відразу, коли прийшов Святий Дух, учні стали виконувати безстрашно заповіт Господній: „Ідіть, отже і зробіть учнями всі народи” (Мт 28,19). І народи стали чути своїми мовами величні діла Божі (Дія 2,11), тому що вони отримали могутнього Вчителя: „... бо Дух Святий навчить вас тієї години” (Лк 12,12); дух істини, він наведе вас на всю правду (Ів 16,13). Усе, що від Бога походить тривале й незмінне, і ведені й вроджені духом будуть ставатися духовними: „... а, що вродиться від Духа – дух” (Ів 3,6). Ось так народилася Церква Христова на чолі, котрої стоїть Христос, котрий настановив апостолів, щоб служили людям та чували за праведністю поширення його науки на землі.

Нам потрібно бути дуже обережними, щоб не дати себе звести різним лжепророкам, неправдивим учителям (Мт 7,15), котрі навчають в своє ім’я, перед цим перестерігав нас Ісус Христос. Люди слабкої віри дають себе легко звести, шукаючи здоров’я в різних знахарів та ворожбитів, цілителів та екстрасенсів, тим самим покидають Бога, а поклоняються всякому злу, котре розкинув злий дух у цьому світі. Ісус Христос наперед заповів нам знаки і чудеса, щоби ми не мали потреби в якихось здогадах та грішних пророцтвах. Св. Іван Золотоустий запитується, що „отримує людина від заклинателів, коли її нападають всякі біди? ... Втрачаючи гроші, запитуючи ворожбитів, що з того, що здобудеш потім багатства? Тому що разом з багатством ти підеш у рабство та губиш свою душу. ... Хто такий ворожбит: це – злий демон... (св. Іван Золотоустий, розд. 8 на Ісаю). Про таких людей можна сказати, що вони не „можуть прийняти Духа істини” (Ів 14,17), тому що віддалися батькові брехні (Ів 8,44), тобто, йдуть за душогубцем дияволом. Христос звертається до нас: „Прийміть Духа Святого!” (Ів 20,22), приймімо це світло, щоб бути синами та дочками світла, а не – темряви. Живімо у правді: „І не засмучуйте Святого Духа Божого” (Еф 4,30), бо Спаситель обіцяв нам: „І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки” (Ів 14,16). А у Господа обіцяти значить виконати, чинити слова правдою. Тому радіймо у день цього свята П’ятидесятниці, приходу Святого Духа та будьмо вірними цьому Світлу, вогню Любові та вічній Правді, щоб стати всім учасниками вічної радості – Царства Небесного.

Владика Ігор Возьняк