Ів. 20, 19-31. 
Простягни твою руку і вклади її у бік Мій

Незвичною є поведінка Ісуса у випадку навернення апостола Томи. Який ласкавий і милосердний Христос, як Він з любов’ю допомагає Томі віднайти віру. Хоч Тома своїм невірством начебто і віддалився від Бога, Ісус перший вийшов назустріч Томі, щоб порятувати його душу, кажучи до нього: „Подай сюди твій палець і глянь на Мої руки” (Ів. 20, 27). А це свідчить про те, що Ісус настільки любить нас, що готовий навіть піти на будь-яку жертву, щоб спасти душу людини. 

Тома, особисто доторкнувшись Ісуса через Його рани, негайно утвердився у вірі й любові, залишився вірним Христові до кінця свого життя. 

Історія навернення Томи навчає, що тільки особиста зустріч з Христом зароджує і зміцнює правдиву віру людини, єднає тісно ці дві особи. Людині тут потрібно мати лише щире бажання навернутися і відкрите серце на Божу любов. Якщо "духовне" життя християнина обмежується лише до рівня дотримання - причому, головним чином, зовнішньо-формального - деяких релігійних традицій і звичаїв, а не переростає у тісний особистий зв’язок віри і любові з Ісусом, тому не дивно, що в таких осіб часто виникають сумніви у вірі й зневіра, знеохота, розчарування і недбалість у виконанні християнський обов’язків. А то вони і взагалі: з часом можуть зовсім відпасти від віри і Христа.

У наступної неділі після Пасхи ми побачимо, як особиста зустріч з воскреслим Христом утвердила віру жінок-мироносиць, оздоровила хворих. 

За прикладом Христа ми також маємо бути готові жертвувати всім - суто земним, людським і скороминущим - задля Христа, для добра своєї душі, якщо щиро любимо Бога. Бо справжня любов є жертовна, спільне добро ставить вище особистого егоїстичного зацікавлення і задоволення. 

Один священик, що був пастирем-місіонером у Китаї, розповів про одного чоловіка, який був особливо недовірливим до нього. Він постійно і повсякчас усе в нього випитував, часто-густо задавав неприємні питання, перевіряв - чи отець дійсно живе за тими правилами, що проповідує. Та отець все це покірно сприймав і терпеливо зносив. Крок за кроком, день за днем скресала крига недовіри між ними. В один день отець побачив, що цей чоловік почав йому довіряти, почав вірити в його слова. Тим паче, що він дійсно жив так, як проповідував. 

За деякий час в тій місцевості почалися переслідування християн імператорською владою. І цей чоловік переховував отця у своєму домі, наражаючи на небезпеку усю свою родину. Він до останніх днів свого життя залишився вірним Христові і тій Його Добрій Новині, що проповідував отець-місіонер. 

Бувають такі люди, що вимагають переконливих доказів, щоб чомусь повірити. Але коли вже повірять, коли вже довіряють, то будуть вірними за будь-яких - навіть найгірших обставин і ситуацій. 

За прикладом апостола Томи хай наша віра і любов зажди провадить нас до істинного з’єднання з Христом, до довір’я Його любові і милосердю, вірності в різних обставинах життя: щоб саме в Ньому ми зажди бачили джерело свого справжнього і вічного щастя. 

о. Михайло Чижович, редемпторист

Вхід/Вихід