Різдво пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана (Лк 1:1-25; 57-68; 76; 80)

 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами, 2. як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова, 3. вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле, 4. щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

5. Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета. 6. Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. 7. Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі. 8. І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом, 9. згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити. 10. А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору. 11. Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. 12. Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. 13. Ангел же сказав до нього: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан. 14. І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть; 15. бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї, 16. і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. 17. І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.» 18. Захарія ж сказав до ангела: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.» 19. Ангел озвавсь до нього: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. 20. І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.» 21. Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині. 22. Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. 23. А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому. 24. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи: 25. «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.»
6. Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина. 58. Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею. 59 . Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька - Захарія; 60. його ж мати заговорила, кажучи: «Ні, він зватись буде Йоан.» 61. Кажуть до неї: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.» 62. І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався. 63. І попросивши табличку, він написав: «Йоан - його ім'я.» Всі тому дивувались. 64. Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога. 65. І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили. 66. Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: «Що воно з того хлоп'яти буде?» І справді рука Господня була з ним. 67. А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати: 68. «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
7. А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу.
8. Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

Уривок Євангелія, який читаємо в день свята на честь народження Йоана Хрестителя є особливим у багатьох відношеннях: вже перші чотири вірші служать як мінімум двом цілям  –   відіграють роль вступу до цілого Євангелія від Луки та дуже стисло пояснюють як та чому Добра новина про Ісуса Христа стала зафіксована в письмовій формі; наступні вірші, описуючи історію та обставини чудесного народження Йоана Хрестителя об’єднують у собі дуже багато важливих Біблійних тем, які відкривають перед нами унікальність діяння Божого промислу в Історії Спасіння, яка безпосередньо наблизилася до моменту входження Бога у світ через воплочення в Ісусі Христі. Коротко поясню значення цих двох тематичних уривків.

Перші чотири вірші Луки дуже стисло пояснюють чотири етапи формування Євангелій Нового Завіту:

1. Перший вірш стверджує, що дуже багато людей зафіксували події з земного життя Ісуса Христа – тобто «оповідання про речі, які сталися між нами» – в.1. З цього випливає, що Життя  (слова та діяльність) Ісуса є джерелом Євангелія (першим його етапом).
2. Далі ішов етап усної передачі слова тими «які були від початку наочними свідками й слугами Слова» (в.2), тобто етап усної проповіді апостолів у ранній Церкві.
3. Третій етап – це час запису усної проповіді та редагування відповідно до потреб тої чи іншої аудиторії (Матей писав до євреїв, що Ісус є їхній обіцяний пророками Месія і тому частіше ніж інші євангелисти цитує Старий Завіт; Марко записав проповідь Петра до спільноти церкви у Римі; Лука – єдиний з авторів Нового Завіту язичник – писав до язичників, щоб повідомити, що єврейський Месія Ісус і є посланий Богом Спаситель світу; Йоан хотів наголосити, що в Ісусі Бог став людиною) зберігаючи при тому зміст, загальний порядок та хронологію життя Ісуса Христа («вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле» – в.3)
4. Четвертий етап – прийняття Доброї Новини та заглиблення в її значення тими хто її чув («щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв» – в.4), тобто етап актуалізації Євангелія в християнському житті.

Далі Лука розповідає, що приходу Бога у світ передувало чудесне народження Його Предтечі та Хрестителя – Йоана. Обставини народження Йоана подібні до обставин приходу у світ інших великих Божих мужів, про яких читаємо у Старому Завіті: батьки Йоана – Захарія та Єлисавета були вже старшого віку і подібно, як колись Аврам і Сара (батьки Ісаака) та Елкана і Анна (батьки пророка Самуїла), не мали дітей. Кожна з цих пар отримала дитя в спосіб, який особливо виразно підкреслював, що життя є унікальним Божим даром й відтак кожна особа має особливу місію у Божому плані. Конкретно Йоан мав стати тим хто «ітиме перед ним (Ісусом Христом) з духом та силою Іллі» (в.17). Він, за словами пророка Малахії, «наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків» (Мал 3:24). Ця місія не буде легка, оскільки Йоан буде змушений відкривати очі народу на дуже прикрі факти – часто Ізраїль був народом Божим тільки за назвою, а за способом життя уподібнювався до способу життя навколишніх язичників…

Попри те, що в Йоана попереду не легке життя та небезпечне служіння, цей уривок в багатьох деталях унаочнює Божу повсякчасну вірність та незбагненну милість. Наведу один приклад, на який важко звернути увагу не знаючи значення імен головних героїв в єврейській мові. В єврейській мові імена батьків Йоана та його самого звучать дуже символічно:

-        Грецька версія імені Єлизавета (Ἐλισάβετ, Elisabet) в єврейській мові, звідки воно і походить, дослівно означає «Бог присягнув/ поклявся» (אֱלִישֶׁ֫בַע);

-        ім’я Захарія – в повній єврейській версії (євреї мають довгу та коротку версії своїх імен) означає  – «Господь пам’ятає» (זְכַרְיָה, zekharyah – скорочене; זְכַרְיָהוּ, zekharyahu – повне; в грецькій мові НЗ – Ζαχαριας, Zacharias);

-        ім’я Йоан означає – «Божа милість» (יְהוֹחָנָן.- jehohanan в довшій версії; або יוֹחָנָן – johanan в коротшій версії)

Саме ця парадигма вказує на природу Божого діяння в Історії Спасіння: Він завжди проявляє ініціативу, перший виходить на зустріч та пропонує свою милість через укладення з людиною особливого Союзу. В часі укладення цього Союзу, Він сам клянеться у вірності. Коли ж людина відходить від Бога і як наслідок переживає труднощі, Бог все ж пам’ятає/ згадує про неї (як це було з Ізраїлем у Єгипті – пор. Вих 2:24; 6:5) та виявляє їй численні Свої милості.

Час народження Йоана Хрестителя, якого сам Ісус пізніше назве найбільшим з поміж народжених від жінок, є тією віхою, яка відділяє численні діяння  Божої милості явлені в Старому Завіті, від особливої милості явленої Богом через Ісуса Христа, котрого Йоан покликаний стати Предтечею та Христителем. Почавши з розповіді про народження Йоана Хрестителя, Лука запрошує нас читати далі цю захоплюючу історію, про того Хто завжди вірний та пам’ятає про кожну людину і тому прийшов в Ісусі «шукати і спасти те, що загинуло» (Лк 19:10).

 о. Юрій Щурко