Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри, у нашому житті ми можемо зауважити, що кожен із нас є в оточенні різних законів, різних правил та приписів. Тих, які регламентують наше соціальне та особисте життя. Інколи у нас може скластися враження, що ціле наше життя є оточене різними правилами, при порушенні яких можуть настати негативні для нас явища.

Кожен із нас, тут присутніх, має різний характер, має різні таланти, дані Богом, має різні можливості, а також різні погляди. Тому для нашого суспільного життя повинен існувати певний фундамент, мусить існувати такий закон, який регламентує наше життя.

Сьогодні Христос звертається до нас із двома найбільшими заповідями, які і мають на меті регламентувати наше життя. Сьогодні Христос говорить про дві заповіді любові: любові до Бога-Творця та ближнього. Із саме з такої Божої любові все зачалося і з цієї любові все було Ним створене. Коли роздумуємо над цими заповідями любові, то варто згадати Христа, Який промовляв до Своїх апостолів та учнів, кажучи: «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили одне одного, як Я полюбив вас. Так і ви любіть один одного».

Звісно, що у житті ми, зазвичай, любимо тих, хто нас любить, хто нам приємний, хто нам симпатичний, хто відповідає нам посмішкою, хто робить нам добрі справи. Але Христос вчить нас сьогодні любити кожного із нас, нашого ближнього. Причому, вчить, передусім, якраз на ВЛАСНОМУ прикладі, добровільно й свідомо віддавши Своє життя заради цієї любові, задля прощення й спасіння ВСІХ і КОЖНОГО з нас, людей

Ціле наше життя — це є змагання, де ми намагаємось, де ми вчимося виконувати цю нелегку заповідь любові. Христос вчить нас, щоб ми не тільки словами любили свого ближнього, але і своїми ділами. Христос вчить нас, що ця заповідь повинна бути загальною, не виокремлюючи нікого, але для всіх — однаковою. І, найголовніше, — ця заповідь має бути безкорисливою.

Тому сьогодні я бажаю кожному із нас, щоб це змагання, яке ціле життя ми проходимо, було наповнене любов’ю, щоб ми ніколи не сумнівалися і не впадали у зневіру і відчай, але прагнули й старались наповнити наше життя любов’ю та Божими справами. Амінь!  

  • отець Михайло Клапків