Чи можуть Божі дари піти на шкоду? Залежить в чиїх руках!
Дорогі браття і сестри у Христі, дорогі доброчинці, у Євангелії від Луки 12, 16-21 описана історія про чоловіка, якому несподівано пощастило! Але це щастя, як виявилось згодом, не тривало довго, а могло тривати цілу вічність.
У цій короткій історії дуже просто показано, де земське зустрічається із духовним, тимчасове із вічним. І від цієї зустрічі залежить наше щастя, яким воно буде. В цій історії ми можемо побачити людський егоїзм, який тепер часто возхвалюється і припідноситься до рівня щастя. Бути щасливим – це бути багатим? Мати все – це шлях до щастя?
Можливо ми, християни, хотіли би заперечити це, але погляньмо на наші мрії і на наш стиль життя і відповідь прийде сама. Так, ми маємо оправдання – бо така система. Не забуваймо, що цю систему творимо ми і за неї відповідаємо ми, а жити неї будуть ще й наші діти і внуки. Будуть пожинати плоди: адже, накопичення надлишку зараз виснажило земські ресурси і вплинуло на екологію, створило проблему сміття, а накопичення грошей довело до обезцінення людських цінностей. Є ще інші приклади системного егоїзму людства.
Багаті люди – це ті, хто не ділиться, а накопичує лише для себе?
Багатий не той, скільки він має, а той, хто на скільки багато зуміє поділитися. Ми це бачимо і по дітях: мають мало, але відразу видно, яка це дитина: вміє ділитися іграшками, солодощами чи все тримає лише для себе.
Егоїсти – це як правило душевно зранені, які постійно відчувають брак любові і цю нестачу заповнюють самі, використовуючи при цьому інших. У егоїстів відсутня довіра до ближніх, у них постійний страх за себе і своє. Тому накопичення для себе і забезпечення себе – це для них єдиний шлях до щастя.
Тому нам потрібно пам’ятати про цю небезпеку, щоб часом і нам не впасти в егоїзм і закритися в своєму щасті, а за прикладом святих відкритися на ближніх і допомогти взаємно один одному, підтримуючи на дорозі Спасіння.
Святий Миколай, єпископ-доброчинець, є чудовим приладом того, як Божі дари можуть бути використані для добра інших і земське щастя буде мати продовження на цілу вічність. У час Різдв’яного посту і приготуванні до Торжества Різдва ми маємо чудову нагоду до творення добрих діл, щоб підтримати потребуючих.
о.Віталій Тарасенко