Гадаринська історія є повна прихованого, глибокого трагізму, який на жаль повторюється у житті в різних видах чи проявах. Сьогодні сучасна людина своїми ідеалами, ідеями відірвалась від неба і гонить від себе Христа.

Отці церкви завжди звертають нашу увагу на те, що пристрасть губить, руйнує людину. Здається нам усім присутнім не є зрозумілим чому чоловік починає зловживати алкоголем. Ми бачимо, що він має добру родину, жінку-господиню, діти гарно вчаться, але звідки з’явилась пристрасть до алкоголю? Візьмемо подивимось другий випадок. Заможні батьки, займають високі посади у суспільстві і в них є один син – одинак, захоплюється він наркотиками, питається що йому ще бракує. Третій випадок побожна, благочестива родина, а донька пішла блудом. Ще інший хтось прог рав всі гроші на автоматах і т.д. Звідки ці всі речі? Кожного дня ми чуємо різні новини, які є пов’язані з моральним розладом життя наших співвітчизників. А може ми чимось схожі все ж таки на цих біснуватих? Кожна з нас напевно подумає та я не такий. Але чи так є насправді?

Коли ми у своєму буденному житті залишаємось на самоті, то бува під час цього переживаємо якісь події з минулого чи бува просто мріємо, віддаємо здачу або розправляємось із своїми кривдниками. Ми є такі і ніхто насправді не бачить, що твориться у нашому серці. Та коли ж наш спокій порушує хтось, вривається у наше буття тоді ми несамовито люті, чому хтось позволяє собі втрутитись до нас ? А із сторони воно виглядає, що ми як ті біснуваті лютуємо.

Двоє біснуватих жили далеко за містом. Як описують це євангелісти, місцем їхнього помешкання стали гробниці, склепи висічені у скелях, щось на зразок печер, де колись по-єврейському звичаю були здійснені поховання. Можливо одне із таких кладовищ вибрали для життя собі наші так звані «герої», двоє біснуватих. Звичайно, що їхнє життя та побут були не казкою. Вони і не звикли приймати когось, адже всі їх цурались. Хоча, як згадується в Євангелії не по далеку від їхнього місця перебування паслись свині. Тож напевно хтось з людей час від часу приходив до цього стада свиней, доглядав їх. Апостол Матвій описуючи цей уривок говорить, що як вони побачили Ісуса були вельми люті, повз них ніхто ніколи не хотів навіть проходити, всі боялись їхньої неадекватної поведінки. Так буває із нами коли приїдемо в якийсь монастир, де проводять вичитки то надивимось такого, що годі бути там. Відразу втікаємо з того місця, бо не хочемо чути, як то людина може гавкати чи кукурікати, або ненормативною лексикою висловлюватись в таких святих місцях. Напевно Ісус знав про цих двох залишених суспільством чоловіків, тому наказав вийти саме в цьому місці. Про них можливо знали й апостоли та вони не були вже такими відважними, як Божественний Спаситель, боялися бо за власне життя. Побачивши людей вони почали кричати : «Що нам і Тобі Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити передчасно?» Вони відчули глибокий відчай, їхня свідомість вказувала на незвичайного відвідувача, але на Самого Небесного Владику. Що трапилось? Чому Він до них убогих прийшов? Це найбільше гнітило їхні серця. Тому і питали вони чи не прийшов Він їх «мучити передчасно». Ми з вами не до кінця розуміємо силу і велич Небесного Владики, а вони (демони) швидко зрозуміли, що цей візит просто так не скінчиться. Демони розуміли,що перед ними є Сам Бог, який має великі не тільки повноваження, але реальну владу. І ось у них у думках пролетіла ідея попросити Ісуса,а чи не перейти нам у свиней, які недалеко паслись. Христос сказав їм : «Ідіть». Демони хотіли перейти в стадо свиней тільки тому, щоб залишитись на землі, вони ж звичайно не хотіли йти в бездну. Для них благо було бути навіть у тілі свині, та лиш на землі. Ми повинні розуміти, чому вони не виявляли бажання повернутись у пекельну безодню? Та тому, що пекло для них це терпіння, знаючи ціну цього місця, вони воліють змінити свою прописку у тілі свині, заради того, щоб тут на землі від пекла відпочити, а нам з вами добре докучати… Як далеко паслись свині не знаємо і скільки їх було теж. В цьому місці апостоли євангелісти також розходяться своїми коментарями, але хоч тут немає сталої позиції - їхні слова не суперечать собі. Хоча й не знаємо відстань до стада та бачимо демони з цим впорались дуже швидко. Але що діється із свинями? Вони раптово збісились і кинулись з берега у воду. Що ж сталось з ними? Тварина по своїй природі має інстинкт самозбереження, тому вона ніколи собі не буде відбирати життя, на відміну від людини, якій Господь дав свобідну волю і вона цим нехтуючи цим великим даром позбавляє себе життя. Цікаво є те, що демони не згубили біснуватих, а навпаки протягом багатьох років там собі мешкали. Але бачимо, що стадо свиней не витримало демонського співжиття. А може бісам забракло місця? Пригадуємо собі в іншому місці Євангелія Христос питає біснуватого: « Як звати тебе?» І він відповідає : «Легіон, бо багато нас тут». Можливо ці двоє чоловіків також були помешканням подібного легіона демонів, та при переселенні кожному із них не стало нового помешкання. Саме і через це виникла між ними боротьба, а бідні свині цих тортур просто не витримали і кинулись у воду. Між людьми деколи панує заздрість, то що вже говорити про демонів вони нею ще більше опановані.

Що ми маємо тепер з цієї історії? Двоє біснуватих стають учнями та послідовниками Христа. Напевно голлівудський кінорежисер шукав би для цієї історії вже якийсь Hapрy and, та у нас тільки починають накалюватись пристрасті. Напевно що ці два чоловіки мали якихось родичів у цьому місті. Нормально би було з таких навіть простих здається для нас етичних норм прийти їм та подякувати за їх оздоровлення. Що ж зробили мешканці гадаринського краю? Прийшли і подякували Йому? Пішли за Ним і стали Його учнями? На жаль ні. Вони просили Христа піти від них. Чому таке страшне засліплення ? Незрозуміла поведінка цих людей - брак розуміння того, що відбулось? Насправді чудо яке відбулось на їхніми земляками вселило у них страх. Заклик до духовного народження, зміна образу та способу життя прийняття віри та Благої вістки стало не під силу їм. Всупереч заборонам закону Мойсея вони розводили свиней. Господь знищив свиней для їхнього напоумлення, щоби вони зрозуміли, Він відбирає їм плоди їхнього беззаконня. Все ж вони не змінились. Хтось з отців церкви каже, що вони за це отримали теж одержимість та лиш в менш видимій формі. В чому ж полягає це біснування чи одержимість? Спротив Богу і Його закону є наслідком цих дій.

Отже що ми бачимо у фіналі цієї євангельської події. Двоє чоловіків, що були одержимі демонами стали на дорогу правди, стадо свиней біснується і кидається у воду, а ціле місто людей через свою пристрасть до забороненого опановані диявольською залежністю.

Давайте і ми сьогодні провіримо себе. Чи не буває із нами так, що пристрасть охоплює все наше життя і тоді Христос нам заважає жити і ми всього на всього кажемо Йому відійди від нас.

До нас сьогодні говорить Ісус : «Без Мене не можете нічого творити». Ці слова повинні заохотити нас до змін у нашому житті. Слухаючи слова апостола Павла до Ефесян : «Не давайте місця дияволу» Еф.4.27, вибираймо життя з Богом, з Святою Церквою. Бо Господь завжди готовий нам прийти і допомогти у нашій боротьбі та труднощах на дорозі спасіння. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар. Парафія Святої Параскеви