Проповідь на свято Воскресіння Христове

« Заграли дзвони великодні,

Звістили чудо всіх чудес,

Що встав із гробу Син Господній-

Воістину – Христос Воскрес!»

Сьогодні у всіх нас найбільше свято в Церковному році, «празник празників і Торжество всіх торжеств». Сьогодні – Великдень : «великий день», бо величний тим, що Христос Воскрес із мертвих.

«Це день, що його створив Господь,тож радіймо і веселімся в нім» (Пс. 118). На Воскресній Утрені ми оспівуємо цей день ось такими словами: «Цей провіщений і святий день, перший по суботі царський і Господній, Свято над святами, торжество всіх торжеств, в цей день прославляємо Христа навіки» (Пісня 6).

Для Юдеїв субота була святим і останнім днем тижня, що був символом Божого відпочинку по створенню світу. Христос також того дня «відпочивав» – «спочив» у гробі. Але його спочинок – це сходження в ад – царство смерті, щоб це царство пітьми і смерті перемогти.

У Римі в цирку Нерона стояв великий обеліск, який за наказом Калігули перевезли з Геліополісу (Каїр – Єгипет). Тепер він стоїть на площі Святого Петра. Люди із всього світу захоплюються технікою архітектури стародавніх єгиптян, а найбільше впадає в очі вибитий напис на обеліску: «Христос живе, Христос перемагає, Христос панує». Подібно у церкві перед царськими воротами – місце яке називається: амвон, солея, з якого священик читає Євангеліє, голосить проповідь, або уділяє Святе Причастя вірним, має форму заокругленого каменя, що символізує відвалений камінь від горбу Господнього.

Приклад. Префект Антіохій Олібрій насміхався з християн, говорячи: «Ви вірите і прославляєте Бога-чоловіка, якого розп’яли між розбійниками!» На що йому свята Маргарита відповіла: «Звідки ти знаєш, що Христос був розп’ятий і помер?» Олібрій: «Я це сам читав у ваших Євангеліях!» Маргарита: «Добре – читай далі і там дочитаєшся, що той Христос, Якого розп’яли на хресті – третього дня воскрес власною силою із мертвих. Досі ти бачив тільки пониженого Христа, тож тепер поглянь на блиск Його слави».

Сам Христос Воскресший каже до розчарованих і прибитими горем Клеопи і Луки наступні слова: «Хіба не треба було Христові так страждати і увійти у свою славу» (Лк. 24.25).

Христове Воскресіння – це є Пасха (песах – перехід). За Мойсея у Єгипті, який намагався вивести свій народ з-під влади фараона, який не хотів відпустити їх. Як тут не згадати десяту кару смерті первістків єгиптян, коли ангел смерті проходив через їх оселі. Євреї були врятовані, бо принесли в жертву ягня, яке споживали, а кров’ю намазали одвірки своїх домівок. Подібно для нас, християн, Христос є тим ягням, агнцем-пасхою. Святий Павло: «Бо наша пасха – Христос принесений у жертву» (1Кр. 5.7).

Приклад. В українській класичній літературі є оповідь про Марусю Богуславку, яка була бранкою у турецькій неволі, а потім жінкою султана. Подібно як вона, у в’язниці, каралися 700 козаків-невільників. Ось як поетично про це написано: Старий козак: «Чи знаєте, браття, що сьогодні за день? Там, в Україні, сонечко сяє, а люд хрещений – пасху зустрічає. Дзвони церковні грають і радість звіщають…» Аж тут з’являється Маруся Богуславка – султанова жінка: «Гей, козаки, бідні невільники. Це радість приношу вам сьогодні – про Христове Воскресіння. Султан поїхав до мечеті на молитву, а я згадала вас, бідних невільників. Ось вам ключі, скидайте кайдани і йдіть в Україну, і мене, нещасну попівну, згадайте у рідному краї…». Несподівано смуток перемінився у козаків на велику радість свободи і волі в день Воскресіння Христа.

Ми сьогодні подібно співали на Воскресній Утрені: « Зійшов ти, Христе, в глибини підземні і розбив кайдани вічні, що держали ув’язнених і на третій день, як із кита Йона, воскрес ти із гробу».

Стародавні єгиптяни, а опісля них римляни називали неділю днем сонця. Для нас, християн, сивий Юстин мученик каже: «Ми сходимося в день сонця – усі разом, в якому Бог замінив темноту на світло, в якому Ісус Христос – наш Спаситель – воскрес із мертвих».

«Від раннього ранку чуваймо і замість мира пісню принесімо владиці і Христа побачимо – сонце правди, що всім життя освітлює» (Воскресна Утреня).

Як ми переживаємо Воскресіння Христове? Як подію, яка сталася дві тисячі років тому? Якби ми, як апостоли або як жінки-мироносиці, бігали по місту, чи єси від хати і до хати і кричали з радості: «Христос Воскрес!», але це вже не є новиною, ми вже формально кожного року так кажемо один одному і до цього вже звикли. Отже, це свято повинно не до нас приходити із-зовні, а навпаки, внутрішньо його в собі відчути, щоб ним поділитися із іншими.

Що для нас означає Воскресіння Христове?

Один святий сказав наступне: «Якщо б Христос задля тебе тисячу разів помер і тисячу разів воскрес, то нічого тобі не поможе, якщо ти не помреш для гріха, і не воскреснеш для любові».

Отже, для нас Воскресіння – це досконала любов. «Воскресіння день! Просвітімся торжеством і одні одних обнімімо і скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням…» (Воскресна Утреня).

«Дзвоніть, дзвоніть весело дзвони, щоб сум і жаль з сердець десь щез тоді були ридання і страдання, а в третій день Христос Воскрес!». Амінь.

о. Іван ЦІНЦІРУК

ПРИКЛАДИ

1. Номменсен був місіонером в країні Індонезія на острові Ява. Він не тільки проповідував Слово Боже, але і жив святим, праведним життям. У нього з’явилося багато послідовників. Це дуже не сподобалось місцевим поганським шаманам. Підривався їх авторитет і дохід. Вони почали ширити про Номменсена погані, брехливі чутки. Але це не допомагало, кількість послідовників збільшувалась. Тоді один з шаманів прийшов у гості до Номменсена, саме коли той варив собі їжу. Він почав вести розмови з місіонарем, а потім зробив вигляд, що хоче підкурити сигарету від вогню, а сам кинув до їжі сильнодіючу дозу отрути. «Ну все, з цим ненависним проповідником покінчено», – подумав він і з радісною душею пішов до дому. Яке ж було його здивування, коли він побачив його на наступний день живим і здоровим. Він сказав місіонарю, що кинув отруту в їжу, а той живий і став просити, щоб той сказав, якою силою він врятувався: «Що за дивні ліки, протиотрута в тебе від смертельної отрути». Номменсен сказав, що ця сила – сила воскреслого Христа, вона є в кожному, хто від усього серця увірує в Нього. Він почав розповідати шаману про Христа, про Його життя і жертовну смерть. Шаман зрікся своєї поганської віри, хрестився, а два його сини стали священиками.

Висновок. Христос опікується правдивими послідовниками своїми. Його славна перемога дає силу усім християнам перемагати будь-яке зло.

2. Це було на початках християнства. В римській імперії імператор розпочав гоніння на християн. В Малій Азії було село, де усі мешканці були християнами. Префект краю наказав цілковито знищити це село. Війська оточили поселення, щоб ніхто не міг втекти, а невелика група солдат почала заходити в кожний дім , вбиваючи усіх, не дивлячись на стать і вік: старих, дітей, жінок. Здавалось, що вже порятунку немає, усі загинуть. Але один мешканець помітив, що воїни, виходячи з дому, мажуть його кров’ю, на знак того, що вони вже тут були і усіх убили. Він зарізав ягня і вимастив двері свого будинку кров’ю, а потім сховав у погребі всіх, кого зумів покликати. Воїни обійшли всі будинки і доповіли старшому, що всі, кого вони застали в селі, вбиті. Старший наказав повертатися. Так у дивний спосіб, кров’ю ягняти, була врятована значна кількість християн, мешканців села.

Ці події дуже нагадали їм події, що відбулися в Єгипті багато років тому. Кожен з них направду відчув, що «кров спасає і очищає» (Пор. Євр. 9.22)

Мапа міграції громад з МП в ПЦУ